«Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?
В Україні почали садити картоплю. З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю.
Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням.
— Низка областей, які були традиційно «картоплярськими», щойно звільнились з під окупації. Це 2/3 Чернігівщини, частина Житомирської області, Київщина. Наразі в цих регіонах поля потрібно обстежувати на вибухонебезпечні предмети. Це ускладнює початок посівної. Але й садити картоплю тут поки що зарано — прохолодно. Крім того, ще є час, бо найпізніші терміни посадки, які практикувались в цих регіонах, — початок червня, — каже експерт Всесвітнього банку із плодоовочівництва Оксана Руженкова.
Заміновані поля у звільнених областях чекають на саперів
До війни компанія «Амарант-Агро» обробляла близько 700 гектарів у Київській області. Традиційними культурами для виробництва були зернові та овочеві. Багато уваги приділяли й картоплі. Цього сезону площі під картоплею залишаться на тому ж рівні, що і в минулому, каже керівник господарства Микола Римарчук.
«Кількість площ під картоплею не зміниться, так само як і під овочами борщового набору. Для збільшення посівів сьогодні немає можливості. Ми обмежені в площах, бо більшість полів потрібно обстежити на міни. Цей процес уже розпочався. Але ми поки що не знаємо, коли ми вийдемо у поля. Строки дозволяють нам відтермінувати посівну. Також не вистачає насіння: значну його частину мала доставити компанія, яка теж пройшла через окупацію. Добрива закуплені, по ЗЗР є домовленості, дизелем вдалось запастися. Сьогодні держава приділяє увагу аграріям, вважаю, буде легше. Рук не опускаємо», — заявив керівник «Амарант-Агро» Микола Римарчук.
На Київщині посадять лише половину запланованої картоплі
Домогосподарства збільшать площі під картоплею, а фермери залишать обсяги сівби на рівні минулого року, вважає віце-президент Української асоціації виробників картоплі Микола Гордійчук. Все через те, що у фермерських господарствах проблеми із забезпеченням ТМЦ для проведення посівної.
«Картопля — капіталоємка культура. Вона потребує багато добрив. Вони суттєво зросли у ціні, з ними логістичні проблеми та у фермерів не вистачає обігових коштів. Тому суттєво збільшити площі під картоплею не вдасться. Є проблема із забезпеченням робочою силою. Наскільки мені відомо, багато трактористів та водіїв мобілізували до ЗСУ. У північних областях гостро стоять питання щодо розмінування полів та логістики: зруйновані мости, дороги заблоковані. Господарства в Київській області планують посадити лише половину площ від тієї, яку планували. Якщо говорити про Західну Україну, то там більшість господарств планують посадку на рівні минулого року», — розповів віце-президент УАВК Микола Гордійчук.
На Заході збільшують площі під картоплею
Сьогодні аграрії сіють навіть на окупованих територіях, але ці насадження знаходяться у зоні ризику. Відповідно, дещо збільшуються площі в західних областях. На Львівщині збільшені площі під посівами на 2%, і в цій області увагу приділили зерновим, зернобобовим, картоплі, овочам. В Чернівецькій області площа посівів збільшилась на 2,1 тис гектарів, в місцевій ОДА планують, що у структурі посівів у 2022 картопля та овочі займуть майже 16%.
Один із найбільших виробників картоплі, «Контінентал Фармерз Груп», обробляє 195 тис. гектарів у 5 західних областях України. Цьогоріч площі під картоплею збільшили більш як на 2 тис. гектарів.
«Картопля традиційно є стратегічною культурою для „Контінентал“, однак під час військових дій вона набула нового, ще важливішого значення. Щоденно „Контінентал“ відправляє понад 60 тонн картоплі в гарячі точки України, станом на зараз уже надано понад 1,5 тис. тонн такої гуманітарної допомоги», — відзначають у «Контінентал Фармерз Груп».
Щоденно «Контінентал» відправляє понад 60 тонн картоплі в гарячі точки України, станом на зараз уже надано понад 1,5 тис. тонн такої гуманітарної допомоги”. фото: facebook Continental Farmers Group
Картопля потрібна для продовольчої безпеки
«Картопля — це другий хліб. І посадити її, і викопати легше, ніж зернові культури. Ця культура виживе і під колесами бронетехніки. Хоча держава робить акцент на експортнорієнтовані зернові та олійні, намагаючись поповнити держбюджет, старші люди свідомо відводять площі під культури, які споживатиме внутрішній ринок. Вийти на експорт у разі втрати виходу до моря пощастить агрохолдингам, а не середнім і дрібним фермерам. Саме на останніх триматиметься продовольча безпека країни. Відтак ця категорія свідомо розширює посадки під картоплею. Офіційних даних про це, на жаль, немає
Господарства у Київській області, які не займались промисловим картоплярством за нашою інформацією, активно купують або позичають насіння у своїх сусідів-фермерів. Така сама ж тенденція у Рівненській області, Львівщині та Волині. Активно до посадки картоплі готується Дніпропетровщина”, — повідомила Оксана Руженкова.
Зі слів експертки Всесвітнього банку із плодоовочівництва, наразі для сівби картоплі не вистачає добрив, пестицидів, є проблеми із посадковою технікою. Існує попит на агрономів, що спеціалізуються на картоплярстві, їх із задоволенням запрошують агрохолдинги Західної України, які зараз розширюють своє виробництво в цьому напрямку.
«На жаль, поки що в державі не дійшли до розуміння того, що кожна область має бути на повному самозабезпеченні. У регіональних влад перед очима повинен бути приклад Києва, який упродовж декількох тижнів фактично знаходився в облозі і був відрізаний від всіх овоче- та картоплесховищ. Єдиний напрямок, по якому в місто надходило продовольство, — Обухів, Кагарлик, Українка. І саме з цієї сторони овочівницьких і картоплярських господарств немає. Щоб вийти на стадію бодай часткового самозабезпечення, кожній облдержадміністрації варто подумати про стимулювання розвитку в своєму регіоні господарств, що спеціалізуються і на тваринництві, і на овочівництві, і мати власні млин, олійницю, кілька пекарень», — зауважила Оксана Руженкова.
Також вона нагадала, що овоче- та картоплесховища мають бути менш потужними, проте розташованими із різних боків крупних міст, щоб мати змогу поповнювати запаси з різних напрямків.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом