Поштовх розвитку цукрової промисловості Канади і особливо в провінції Альберта, де переробники та виробники цукрових буряків виступають за національну внутрішню політику щодо цукру, щоб закласти основу для відродження галузі.
Така політика регулюватиме кількість цукру, що імпортується до Канади з країн-виробників тростинного цукру, таких як Бразилія та Індія. Це змістить акцент на виробництво та переробку цукрових буряків усередині країни.
«Ми єдина країна G7, яка не має внутрішньої політики щодо цукру. Цукрова політика захистить ринок цукрових буряків і дозволить нам розширити галузь», — говорить Дженніфер Кроусон, виконавчий директор групи виробників цукру, які підкреслюють, що вони виробляють лише вісім відсотків цукру, що продається в Канаді, а решта імпортується — тростинний цукор.
Безпосередньою метою внутрішньої цукрової політики, сформульованої групою переробників цукрових буряків Альберти та її партнером, Канадською асоціацією виробників цукрових буряків, є для початку подвоєння частки власних цукрових буряків на ринку та доведення споживання національного цукру до 16%. Це допоможе залучити інвестиції у галузь переробки цукру та розширити посівні площі під культурою. Наприклад, раніше цукрові буряки вирощували в Манітобі, де зараз фермери відмовилися від солодкого коренеплоду на користь інших більш вигідних культур.
«Якби існувала національна цукрова політика, ми змогли б розширити ринок, розвинути інфраструктуру переробки та потенційно залучити інші провінції знову почати вирощувати цукрові буряки», — коментує Кроусон.
Сьогодні канадська цукробурякова промисловість працює в рамках системи регулювання постачання та квот. Контрактна площа може бути зменшена, якщо заводи не зможуть переробити буряки за квотою цього року.
Будь-який цукровий буряк, який не потрапляє на завод, стає проблемою для виробників при зберіганні, оскільки у них немає інших варіантів продажу. «Буряки зберігаються в кагатах на вулиці всю зиму, проте, якість до кінця лютого або до початку березня падає, урожай псується. Крім того, на півдні Альберти нерідко трапляються раптові періоди зимових відлиг, які прискорюють погіршення стану буряків. При тому, що врожайність цукрових буряків у фермерів висока, низка факторів призводить до скорочення посівних площ, і цю тенденцію слід зупинити», — зазначила Кроусон.
