Індія. Тарифна квота на соняшникову олію скоро закінчиться, з квітня вона обкладатиметься податком у розмірі 5,5% – Мехта
Імпорт рослинної олії до Індії може становити від 14,5 млн тонн до 15 млн тонн у 2022-23 маркетинговому році (листопад–жовтень), що є найвищим показником з 2019-20 років, на тлі попиту, що зростає, сказав Б.В. Мехта, виконавчий директор Solvent Extractors ‘Association of India.
Попит на олію повернувся до рівня, що існував до COVID, повідомив Мехта агентству S&P Global Commodity Insights 25 лютого в кулуарах Глобальної конференції Castor Conference 2023, що проходила в Гуджараті, Індія.
“Цього маркетингового року імпорт вже виріс на 30% у першому кварталі (листопад-січень), що дивно, оскільки зазвичай у нас найнижчий імпорт у сезон внутрішньої переробки”.
Індія є найбільшим у світі покупцем олії і залежить від імпорту приблизно на 60% від свого річного споживання в 23-24 мільйони тонн.
Узагальнюючи цифри, Мехта прогнозує, що імпорт пальмової олії до Індії складе від 8,5 млн. тонн до 9 млн. тонн у 2022-23 мг. Очікується, що імпорт м’яких олій, таких як соєва олія та соняшникова олія, складе близько 3,5 млн. тонн і 2,5 млн. тонн відповідно.
У 2021-22 МР імпорт рослинної олії до Індії зріс до 14,03 млн тонн після двох років низького імпорту, оскільки менші обмеження щодо COVID-19 протягом року призвели до зростання споживання. Проте високі ціни одразу після початку російсько-українського конфлікту призвели до зниження попиту минулого року. Запасів було достатньо, щоби витримати стрибки пропозиції.
Зростаюча напруженість у Чорному морі є причиною для занепокоєння, сказав Мехта, але додав, що не відновлення Чорноморської зернової ініціативи не стане проблемою для індійських імпортерів соняшникової олії.
“Минулого року, коли постачання соняшникової олії з України – зазвичай найбільшого постачальника Індії – припинилося через конфлікт, ми отримали багато поставок із Росії”, – сказав Мехта.
“Олія, яка раніше прямувала до ЄС, тепер перенаправляється в Індію та Китай. Таким чином, минулого року довгострокового дефіциту соняшникової олії не було. Тож тепер, якщо коридор закриється, ми, як і раніше, отримуватимемо олію з Росії”, – сказав Мехта.
Угода між Росією, Україною та Туреччиною, укладена за посередництва ООН і що зберегла відкритими порти України в Чорному морі, спливає в березні після її продовження на 120 днів у листопаді 2022 року.
Прямо зараз запаси олії в портах Індії наближаються до 3,5 млн. тонн, що майже вдвічі більше, ніж 1,8 млн. тонн у цей час минулого року. Таким чином, немає жодних побоювань, що поставок не вистачатиме, сказав Мехта.
У першому кварталі 2022-23 МР Індія імпортувала 4,75 млн. тонн рослинних олій порівняно з 3,61 млн. тонн за аналогічний період рік тому, показали дані SEA від 15 лютого.
Що стосується Індії, то Мехта очікує, що внутрішнє виробництво олії в 2022-23 МР складе близько 10 млн тонн.
За оцінками Іноземної сільськогосподарської служби США, у 2021-22 роках виробництво рослинної олії в Індії склало 8,77 млн тонн. У 2022-23 – 9,16 млн. тонн.
Ціна, перспективи політики
“Я думаю, що поточні ціни досить розумні та стабільні і збережуться протягом наступних кількох місяців, якщо тільки якась велика міжнародна подія не зруйнує світову економіку”, – сказав Мехта.
За словами Мехти, на внутрішніх ринках олійні близькі до мінімальної ціни підтримки, або MSP, тому уряду, можливо, доведеться втрутитися, щоб підтримати фермерів та збільшити імпортне мито на пальмовий олеїн.
В даний час рафінована вибілена і дезодорована пальмова олія, що імпортується з Малайзії та Індонезії, є найдешевшою харчовою олією на індійському ринку після того, як Нью-Делі зняв обмеження на її імпорт у 2021 році, щоб знизити продовольчу інфляцію.
У той час як поточна ставка імпортного мита на пальмовий олеїн RBD становить 12,5%, торговельний орган звернувся до уряду з проханням збільшити його до 20%, оскільки індійські олійні заводи страждають від низького завантаження потужностей.
“Тарифна квота на соняшникову олію скоро закінчиться, тому з квітня вона обкладатиметься податком у розмірі 5,5%. І коли ціни на олійні культури впадуть нижче за середній рівень, є ймовірність, що в уряду виникне спокуса підвищити мита. Так що давайте почекаємо і спостерігаємо ще 20 днів”, – сказав Мехта в інтерв’ю S&P Global.
Експорт шроту різко зросте
За словами Мехти, у 2022-23 маркетинговому році (квітень-березень) експорт ріпакового шроту з Індії, за прогнозами, досягне 2 млн тонн, чому сприяють конкурентоспроможні ціни та великі посівні площі.
Індія наразі є найбільш конкурентоспроможним постачальником ріпакового шроту до Південної Кореї, В’єтнаму, Таїланду та інших країн Далекого Сходу. Ціна індійського ріпакового шроту становить близько 250 доларів за тонну FOB India, тоді як ціна ріпакового шроту Hamburg ex-mill складає 428 доларів за тонну, згідно з даними SEA за лютий.
“У нас також є паритет щодо соєвого шроту, і у нас також є багато запасів для продажу. Ми оцінюємо експорт соєвого шроту приблизно у 600 000 тонн у 2022-23 роках”, – сказав Мехта.
Індія є великим постачальником шротів у Південно-Східну Азію, де має перевагу в логістиці. Можливість відправляти невеликі партії, зниження курсу рупії, а також нижчий урожай сої з Аргентини також підтримають експорт цього року шроту, додав Мехта.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом