Херсонці сіють, попри ризики підірватись

На Херсонщині на поля і городи, де ще не так давно тривали бої, люди попри небезпеку підірватись виганяють техніку і працюють самі, йдеться в ТСН.

Поблизу селище Миролюбівка, на Херсонщині, під час активних бойових дій пролягала лінія фронту, а нині – триває посівна. У тракториста Миколи робота ніколи не була легкою, а нині ще й смертельно небезпечна: в лісосмугах – гільзи, на полях подекуди стирчать снаряди “Градів”, земля всіяна залізяччям. “Їду неспішно, дивишся і туди, і туди. Попадається, чую, залізяччя. Мабуть осколки, бо гепає”, – каже чоловік.

Земля довкола забруднена війною, гострі ножі швидко туплять рештки боєприпасів, але проблема не в цьому: за правилами, землю перед початком польових робіт мають обстежити сапери, утім, через великі площі забруднень – зробити це скрізь вони фізично не встигають. Тож власні поля, здебільшого, фермери взялись розміновувати власноруч, а трактористи, як Микола працюють на свій страх і ризик. “Купили металошукачі, поставили прапорця, де там підозріле якесь. Об’їжджаємо, стараємося. Ну, а що робить, на що чекати? Мати переживає, дружина переживає, і я дивлюсь, їду в тракторі. Але жити ж треба, хліб треба”, – перекону чоловік.

Люди, які займаються обробкою землі зараз – неймовірні сміливці. Хоч і робити так влада категорично не рекомендує. Це призводить до трагічних наслідків. У Мережі регулярно з’являються фотографії підірваних тракторів. “Ціна посівної, Снігурівський напрямок – це пі**а, це просто пі**а”, – каже один із трактористів, якого поранено під час детонації снаряду на полі.

За офіційними даними обласної військової адміністрації, весняні польові роботи на Херсонщині проводяться на 50 тисячах розмінованих гектарах, ще 450 тисяч — потенційно небезпечні. Фермерів це не зупиняє, не всіх, бо ж повне розмінування територій затягнеться на роки, а якщо не посіяти зараз – то просто не виживуть.

Олег до війни мав кілька теплиць, снарядами поруйнувало будинок, побило сараї, і від городнього бізнесу не лишилось нічого. Замість зелені на продаж з землі він збирає рештки зброї. Чоловік з дружиною зміг хоч якось відновити одну з теплиць: на побитий каркас натягнув плівку, але роботи ще чимало – треба відновлювати систему опалення і кілометри побитих трубок системи крапельного поливу. “Тут раніше була куча фермерів і можна було б в когось десь навіть “биушну” купити. А зараз немає нікого”,- твердить чоловік.

Відновлювати господарство ось так, коли навкруги ти сам, складно, каже чоловік. Навіть знайти техніку, аби виорати город і посадити картоплю. Але рук чоловік не опускає – купив невеликий, але свій мотоблок і мріє, що вже незабаром знову продаватиме городину і не аби кому, а українцям, що влітку їхатимуть відпочивати в Крим. Дорога туди пролягає через його село, просто в нього перед ворітьми. “Щоб на наше море їхали знову, як раніше. Я не міг виїхати-заїхати навіть додому, поток машин був. Це було раніше”, – каже Олег.