Фахівці з’ясували, як глобальні зміни клімату вплинули на виробництво зерна

Зазначається, що зміна клімату впливає на сільськогосподарське виробництво принаймні 6 способами.

Є три прямі ефекти:

• вплив підвищення концентрації СО2 на врожайність сільськогосподарських культур та ефективність використання води та поживних речовин;
• вплив зміни температури, сонячної радіації та вологості на розвиток рослин і врожайність;
• зміни у розмірах збитків, викликаних такими погодними явищами, як спека, заморозки, посухи, інтенсивні опади та повені.

Три непрямі ефекти:

• зміни у придатності до вирощування різних культур і сортів на певній території;
• зсув ареалу вирощування теплолюбних рослин на північ;
• зміни у поширенні бур’янів, шкідників і хвороб.

«Зафіксоване за останні 50 років триразове збільшення врожайності пшениці, ячменю, кукурудзи та вівса досягнуто завдяки прогресу в селекції рослин, їх захисту та змінам в агротехніці. Цьому також сприяє видима зміна клімату», — йдеться у повідомленні.

Встановлено, що врожайність озимої пшениці за 20 років зросла за рахунок збільшення вмісту СО₂ в атмосфері на 0,5%, хоча раніше вважалося, що в глобальному масштабі вона повинна збільшитися на 3,5%. Такий невеликий приріст пояснюється дефіцитом вологи в період вегетації, високими температурами і підвищеним випаровуванням. Водночас оцінки агрометеорологів свідчать про уповільнення спостережуваної тенденції зростання врожайності більшості сільськогосподарських культур.

«У Центральній і Північній Європі, а також у Польщі тривалість вегетаційного періоду збільшилася, і це зрушило календар сільськогосподарських робіт. Слід підкреслити, що саме подовження вегетаційного періоду не є таким важливим екологічним фактором, як підвищення температури. Вегетаційний період внаслідок збільшення теплових ресурсів скорочується, що дає можливість вводити у сівозміну проміжні культури, але водночас може знизити врожайність зернових культур», — зазначає видання.

Підраховано, що підвищення температури під час вегетаційного періоду на 1 °C прискорює дозрівання пшениці на один тиждень, а кукурудзи — на 2 тижні, що, скажімо, в умовах Польщі знижує врожайність пшениці та підвищує врожайність кукурудзи.

Сільське господарство дедалі більше піддається кліматичним ризикам. Мінливість урожайності пшениці за період 1955-1971 років порівняно з періодом 1990-2010 років зросла з 6 до 9,4%, жита з 9,4 до 10,3 %, ярого ячменю з 6,2 до 9,8%, картоплі з 9,4 до 13,2%. Так, у озимої пшениці вона наразі перебуває на рівні мінливості врожайності коренеплодів, урожайність яких раніше вважалася найменш стабільною.

Клімат стає сприятливішим для шкідників. Відповідно, спостерігаються зміни в ареалі появи шкідників. У спекотне літо комахи здатні виводити більше поколінь, збільшуючи ризик для посівів, що призводить до необхідності активізації використання засобів захисту рослин та своєчасної боротьби зі шкідниками. Також спостерігався більший тиск бур’янів, що входять до групи теплолюбних. В результаті підвищується ризик втрати врожаю.

Внаслідок збільшення теплових ресурсів розширюється  ареал розповсюдження на північ таких шкідників кукурудзи, як стебловий кукурудзяний метелик та західний кукурудзяний жук.

Доведено, що підвищення температури змінило цикл розвитку черемхової попелиці, яка тепер харчується озимими культурами та переносить вірусні захворювання.

Від цих та інших факторів, звісно, страждає й економіка сільгоспвиробництва.