Експорт пшениці з Казахстану зріс одразу на 17% за рік

За підсумками січня–травня поточного року експорт пшениці та меслину з Казахстану досяг 3,3 млн. тонн на суму 876,7 млн. дол. США. Зростання в натуральному вираженні склало 16,5%, у грошовому – 3,5%, передає energyprom.kz.

Більшість продукції було відправлено до країн СНД: 2,3 млн тонн — на 25,5% більше, ніж роком раніше. Найбільші обсяги експортували до Узбекистану (1,7 млн. тонн), Таджикистану (325,1 тис. тонн) та Туркменістану (156,1 тис. тонн).

До інших країн відправили 974,6 тис. тонн пшениці — на 0,3% менше, ніж роком раніше. Тут лідером традиційно став Афганістан з обсягом 318,5 тис. тонн, зростання — на 25,4% за рік. До топ-3 також увійшли Італія (214,5 тис. тонн) та Китай (152,8 тис. тонн).

За підсумками травня поточного року ціни експортних поставок на пшеницю та меслин знизилися на 3,5% за місяць та на 6,3% за рік.

У місячній динаміці ціни для країн СНД зменшились на 5,7%, для інших країн – на 0,6%. У річній динаміці ціни для країн СНД знизилися одразу на 14,9%, для інших країн — навпаки, зросли одразу на 9,7%.

У липні поточного року середнє значення індексу цін на зернові ФАО склало 125,9 пункту — на 0,7 пункту нижче за червневий показник і на 21,3 пункту нижче за показник минулого року. Безпосередньо світові ціни на пшеницю, навпаки, вперше за останні дев’ять місяців зросли на 1,6 п. п. головним чином через невизначеність з експортними поставками з України, спричинену рішенням Росії про вихід з Чорноморської зернової ініціативи та заподіяння шкоди портовій інфраструктурі України на Чорному морі та річці Дунай.

У поточному році посівна площа під пшеницю в РК склала 13,7 млн га – на 6,5% більше, ніж роком раніше.

У регіональному розрізі найбільші показники традиційно спостерігалися в Акмолінській області: 4,2 млн. га, плюс 4,3% за рік. У трійці лідерів також опинилися Костанайська (3,8 млн. га, плюс 7,2%) та Північно-Казахстанська (2,6 млн. га, плюс 6,7%) області.

За рік у Казахстані в середньому виробляється 13,5 млн. тонн пшениці в м’якій вазі після доопрацювання, повідомляє inbusiness.kz. Пшениці вистачає і для потреб, і для експорту. На випадок непередбачених обставин для забезпечення потреб внутрішнього ринку урядом формується резерв у 1 млн. тонн. Насправді, зазначають представники галузі, запас куди вищий, і його можна розцінювати як нераціональний, оскільки тут йдеться про втрачений доход сільгоспвиробників. Обсяг нереалізованої пшениці в грошах вдвічі перевищує допомогу уряду РК як кредиту.

Позначки:експорт, пшениця, Казахстан