Експерти вважають російський мегаконтракт на зерно з Китаєм декларацією про наміри
росія і Китай уклали найбільший в історії країн 12-річний контракт на постачання 70 млн тонн зернових та олійних культур на близько 2,5 трлн рублів (майже $25,63 млрд). Угоду підписано в межах форуму “Один пояс – один шлях”, передає російське інформагентство ТАСС.
Лідер ініціативи “Новий сухопутний зерновий коридор” Карен Овсепян анонсував швидкий запуск сухопутної зернової ініціативи: в останніх числах листопада — на початку грудня на зустрічі глав урядів росії та Китаю буде підписано міждержавний договір.
Контракт передбачає постачання сільгосппродукції з Уралу, Далекого Сходу та Сибіру. Угоду підписано між Новосибірською виробничо-експортною компанією ЕЛТ і держкорпорацією China Chengtong International, що входить в ініціативу за участю Комітету з контролю та управління державним майном Китаю (SASAC), уточнило російське профільне видання Агроінвестор.
Експерти вважають, що угода швидше схожа не на контракт із зобов’язаннями, а на декларацію про наміри.
У російському Інституті кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) не бачать потенціалу постачання 70 млн тонн агропродукції. За словами гендиректора ІКАР Дмитра Рилька, в найближчій перспективі можливий обсяг експорту до Китаю з Уралу, Сибіру та Далекого Сходу становить 3-3,5 млн тонн зернових, зернобобових та олійних на рік.
До того ж китайцям потрібна високоякісна пшениця із вмістом протеїну 14,5%, а не фуражна. Такої пшениці на Далекому Сході взагалі немає, а на Уралі та в Сибіру її небагато, і зазвичай її швидко розкуповують місцеві компанії, наголосив Рилько.
“Це не контракт, а меморандум про наміри, і питання, між ким його укладено — між двома приватними компаніями чи між рф і КНР?” – зазначив незалежний експерт зернового ринку Олександр Корбут.
Незрозуміло, чи передбачає угода рф з Китаєм ввезення зерна за квотами. Річ у тім, що поза квотами пшениця оподатковується імпортним митом у 65%.
Потенційно підписання угоди на полях форуму “Один пояс – один шлях” дає надії на новий експортний маршрут для російського зерна, але питання з квотами потрібно вирішувати на державному рівні, вважає Корбут.
Сумніви викликає й розрахункова ціна продукції – $360 за тонну. Це дорожче, ніж поточна ціна держзакупівель у КНР – $320 за тонну.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом