До 2025 року Казахстан повністю забезпечить себе олією

У Казахстані в січні – грудні 2022 року було вироблено 160 424 тонн рафінованої соняшникової олії, що на 8,9% більше показника за 2021 рік. Вітчизняні підприємства до 2025 року мають намір повністю закрити потребу країни в соняшниковій олії. Про це повідомив заступник прем’єр-міністра – міністр торгівлі та інтеграції РК Серік Жумангарин під час відвідування підприємства з виробництва рослинних олій у Східно-Казахстанській області.

За його словами, наразі у ВКО йде будівництво заводу з виробництва соняшникової олії, в який вже вкладено більше 30 млрд тенге.

«Нещодавно ми закрили експорт соняшнику. Було дуже багато нарікань, але як показав час – ця норма правильна… Щороку випуск рафінованої олії зростає, минулого року на 30 тис. тонн, цього року на 40 тис. тонн зросте, а до 2025 року ми повністю забезпечимо себе рафінованою олією. завдяки введенню цього заводу. Тобто, політика правильна. Коли ми даємо можливість зростати переробці, то й ціна на соняшник підвищуватиметься і відповідно підвищуватиметься випуск готової продукції. Це дуже важливий продукт для нас, яким ми не забезпечували себе повною мірою», – сказав Жумангарин.

Як повідомили в прес-службі уряду, минулого року було здійснено технічний запуск заводу ТОВ Altyn Shyghys з виробництва соняшникової, ріпакової, лляної, сафлорової та соєвої олії. За 2022 рік ОЕЗ виробив 58 тисяч тонн олії. У планах на найближчі роки – поставити обладнання з глибокої переробки та відкрити цех рафінації. Старт робіт заплановано на 2026 рік. За словами директора підприємства Єрбола Абдикаликова, після запуску рафінації, потужність якої складе до 500 тонн на добу, Казахстан буде повністю забезпечений рафінованою олією власного виробництва.

Тут же на заводі Жумангарін вислухав проблемні питання сільгоспвиробників.

Директор підприємства з переробки круп ТОВ «Вертекс Схід» Євген Касаткін порушив питання щодо можливості підтримки переробки гречки.

«У ВКО та Павлодарській області через брак зерна гречки селянські господарства протягом чотирьох років сіють недостатньо посівних площ цієї культури. Сировина є у фермерських господарств, але зараз ціна на неї впала, а вони не хочуть продавати нижче, ніж минулого сезону. В результаті наші підприємства зупинилися та зазнають збитків. Щоб конкурувати із виробниками з інших країн, нам потрібно купувати сировину дешевше. Через ПДВ на імпорт та логістику сировина гречки стає дорогою і не конкурентоспроможною. Тимчасове звільнення від ПДВ на імпорт дало нам можливість закупити сировину і працювати. Готова продукція була конкурентоспроможною за ціною», – зазначив він.

Усі підняті на зустрічі питання глава Мінторгівлі обіцяв вивчити і дати доручення опрацювати.

За даними уряду, вже цього року у ВКО планується ввести в експлуатацію потужний хаб із крос-докінгом, овочесховищами, готелем, їдальнею, ветлабораторією та місцем митного контролю. На першому етапі, у серпні цього року, планується ввести в дію два овочесховища площею 10 тис. квадратних метрів кожне для оптово-розподільчого центру «Алтай». За словами директора ГРЦ Жанболата Казанова, об’єкт уже готовий на 80%.

На другому етапі, у 2024 році, будуть побудовані потужності з виробництва м’яса, риби, молока, фасування меду, пекарня на тонну хліба на добу. Як зазначив акім ВКО Даніал Ахметов, підприємство планує закуповувати та відправляти на експорт мед, якість якого відповідає міжнародним стандартам.

В Усть-Каменогорську Жумангарін відвідав супермаркет великої торгової мережі, де ознайомився з цінами та асортиментом представлених соціально значущих товарів.

На товарно-молочній фермі «Руліха» Шемонаїхінського району віце-прем’єр ознайомився з проектами, претендентами на пул області для майбутнього пільгового фінансування у рамках тиражування досвіду СКО щодо фінансування великих інвестпроектів в АПК. Це будівництво птахофабрики яєчного спрямування, якої досі немає в регіоні, молочно-товарних ферм, підприємств із виробництва маточного поголів’я молочних корів, проекти зрошення та будівництва овочесховища. Зі свого боку Серік Жумангарин ще раз наголосив на головній меті майбутнього Великого проекту – забезпечити повне імпортозаміщення країни за основними продуктами харчування.

Якщо підприємства увійдуть до пулу і отримають підтримку держави, бізнес-спільнота прийме зустрічні зобов’язання щодо насичення внутрішнього ринку в першу чергу, а потім постачатимуть надлишки на експорт.

Позначки:соняшникова олія, Казахстан