Дефіцит добрив та вибухівка на полях — головні перепони аграрного сезону Чернігівщини
Дефіцит добрив та вибухівка на полях – чи не найголовніші перепони на шляху ефективного аграрного сезону. Принаймні у Прилуцькому районі, говорить голова Прилуцької РВА Володимир Чернов.
Аграрний сезон для цього куточка Чернігівщини має виняткову важливість, адже найбільша частина доходу Прилуцького району – від аграрних підприємств.
Торік в районі засіяли 250 тис га, з них 150 тис – зернобобовими культурами. Технічні культури займали 90,6 тис га, кормові – 9,4 тис. Скільки і чого буде цього сезону напевне – поки ще під питанням. Але, загалом, кукурудза найпопулярніша. Також сіють сою, менше – жита, озимої пшениці. Є озимий ріпак, соняшник. Гречка, але її мало, бо потребує багато уваги й догляду.
Посівний сезон нині залежить від доставки посівного матеріалу, а особливо – міндобрив. Раніше вони надходили з росії та білорусі, що було близько. Тепер доставляють з портових областей України.
«Але аграрії все ж планують нині засіяти весь земельний фонд. А це понад 270 тисяч гектарів», – зауважує Чернов.
Інша проблема – те, що затягнулося в часі гуманітарне та оперативне розмінування. Окрім того, ще з минулого року відчувався брак спеціалістів-саперів. А час був вже втрачений на посів деяких культур. Вони не встигли би дозріти, й це стало би збитком для аграріїв.
Як інформує ГУ ДСНС у Чернігівській області, у 13-20 березня піротехнічні розрахунки 13 разів залучалися до знешкодження вибухонебезпечних предметів, вилучили 74 ВНП. Всього з початку воєнних дій вилучено 49353 вибухонебезпечні предмети.
Але цьогоріч, сподівається Чернов, земля не гулятиме. Наприклад, планується засіяти земельні ділянки під цукровий буряк. На Прилуччині, на території Линовицької громади є цукровий завод. Торік його керівництво зупинило діяльність цього підприємства. І поля не засаджували. Нині, попередньо, завод поки не працюватиме. Але частина полів усе ж буде з буряком. Його перероблятимуть на Полтавщині, звітує голова РВА.
Кукурудза торік дала хороші врожаї, частина її (8%) збирається й досі. Але це нормальна практика. Бо частина аграріїв мають обмежені можливості сушіння та зберігання. До того ж це дороговартісна процедура, тому деякі підприємці продумано залишають кукурудзу на полях аж до весни, доповнює Чернов.
У тій же таки Линовиці, а ще у Варві, з відходів аграрного сектору виробляють біогаз. Підприємці розробили проєкт: хочуть довести виробництво газу до того рівня, щоби його можна було запустити в мережу.
«Нині вони переробляють біогаз на електроенергію. Це група компаній, яка має чимало ферм. І вони сіють кукурудзу, а до відходів додають відповідні концентрати. І продукують виробництво газу.
Тому цей процес не спиниться. Але шкода, що в Линовиці не запрацює завод. Бо то близько 500 робочих місць. Вони вивільняються, хоча мова йде поки що про тимчасове призупинення», – коментує Володимир Чернов.
І підкреслює: враховуючи важливість фермерської праці для регіоні – також існує і бронь для аграріїв для відтермінування військової служби.
«Скрізь свої норми. Але до 50 % працівників аграрного сектору можна бронювати. Зараз до РВА з цього приводу звертаються багато підприємств», – каже Чернов.
Війна внесла свої корективи. І не всі господарства, здебільшого – фермерські, нині на плаву. Є такі, що тимчасово передають свій земельний фонд у суборенду потужнішим аграріям.
Аби підтримати аграрний сектор – цьогоріч заплановані і дотації аграріям. Є певні критерії. І більше преференцій отримають фермерські господарства, як і торік. Скільки для цього коштів буде виділено на обласні бюджети, поки що невідомо. А від них залежить, і які обласні програми реалізуватимуться. Володимир Чернов сподівається, що нинішнє фінансування буде більшим і кращим.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом