Дебати щодо імпорту українського зерна до ЄС є політично мотивованими
Бажання кількох країн-членів ЄС обмежити імпорт зерна з України є політично мотивованим, а не економічною проблемою для цих урядів, заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, повідомляє УкрАгроКонсалт із посиланням на Bloomberg.
ЄС залишається в глухому куті щодо розширення преференційних торговельних заходів для України. Декілька держав-членів заявили, що остання пропозиція недостатньо робить для вирішення проблеми надмірного потоку українського зерна, звинувачення, яке Микола Сольський заперечив.
«На мій погляд, на сьогодні це не питання торгівлі. Це, перш за все, політичне, щоб задовольнити вимоги фермерів в ЄС. Якщо брати цифри і об’єктивно дивитися на ситуацію, то, я думаю, 80% питань, які обговорюються, будуть зняті», – заявив він.
ЄС все ще ламає голову над тим, як продовжувати підтримувати торгівлю з Україною, не завдаючи шкоди власним фермерам. Розглядається продовження на 1 рік так званих «автономних торгових заходів», які дають Україні майже безперешкодний доступ до ринку ЄС.
Відповідно до останнього плану, який ще має бути затверджений державами-членами ЄС, мита будуть відновлені, якщо спостерігатиметься сплеск імпорту продуктів, включаючи кукурудзу, м’ясо птиці, цукор і яйця, вище середнього обсягу торгівлі за останні 2 роки. Проте запропоновані гарантії не включають зерно, чого вимагають Польща та Франція.
За даними французького агентства Intercereales, ЄС імпортував з України більш ніж у 17 разів більше м’якої пшениці в сезоні 2022/23 порівняно із сезоном 2021/22.
Сольський сказав, що «український фактор» не є головним, що впливає на падіння світових цін, тому що високі врожаї в інших країнах, зокрема в Бразилії та Аргентині, мають більший вплив.
Під час візиту до Польщі Сольський сказав, що його послання буде спрямоване на те, щоб «польське суспільство та фермери зрозуміли, що в цій ситуації є багато міфів». Останніми тижнями польські фермери заблокували перетини кордону з Україною, а також з Литвою та Німеччиною, вимагаючи захисту від українського імпорту.
«Якщо говорити про транзит через Польщу, то зерно туди практично не йде. Весь місячний транзит дорівнює приблизно одній добі роботи Одеських портів, близько 250 тис. тонн. Це не критично. Однак ця блокада впливає на інші продукти, провокує неправильні емоції, на які нам потрібно витрачати час», – сказав він.
Сольський сказав, що якщо переговори зазнають невдачі, є можливість вжити заходів у відповідь через Світову організацію торгівлі, але «ми б не хотіли цього робити».
Прогнозуючи виробництво, Сольський зазначив, що в 2024 році в Україні буде вироблено на 5-10% менше пшениці, оскільки засіяно менше площ, а врожай ріпаку очікується на рівні 2023 року. Подібні обсяги очікуються по кукурудзі, олійних і сої, додав він.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом