Ціни на казахське борошно впали нижче за собівартість

На ринку борошна у нинішньому сезоні все у збитках – і самі казахстанські зернопереробники, та їх основні покупці у країнах Середньої Азії. Причина – у падінні цін на пшеницю. Тобто зерно восени борошномели брали по 120 тис. тенге/тонна, а зараз змушені продавати борошно по 115-110 тис. тенге/тонна. Працюють у мінус. Те саме покупці – вони купили борошно за однією ціною, а потім вона подешевшала. Тобто місяць тому ціна була $260, зараз — $240 за тонну. Зберігати її довго зараз, у період спеки, не можна, і склади змушені зливати товар за нинішньою ціною – собі на збиток.

– При цьому ще й держава вибиває нам, виробникам-експортерам, ґрунт з-під ніг, відмовляючи у поверненні ПДВ, – розповів порталу ElDala.kz Алліхан Талгатбек, президент Союзу зернопереробників Казахстану.

Криза галузі

Ситуація у зернопереробній галузі Казахстану критична. Зокрема, у Костанайській області, де працює більша частина борошномельних підприємств країни, простоює 90% млинових комплексів. Така ситуація й у інших регіонах. За підсумками червня та липня статистика покаже сильне падіння експорту борошна з Казахстану. Це погано для країни – знижується валютний виторг, губляться робочі місця. Крім того, незатребуване зерно веде до зростання перехідного залишку, який у свою чергу тисне на ціни на пшеницю.

Причин ситуації, що склалася, кілька. Головне питання – це низькі закупівельні ціни на борошно, які пропонують покупці Афганістану, основний ринок збуту казахстанського борошна в останні роки. Враховуючи ціни на сировину та ціни реалізації готового продукту, рентабельність борошномельного виробництва пішла у негативну площину.

– Російська пшениця на костанайській станції коштуватиме приблизно 14 тис. рублів/тонна (це без ПДВ), – пояснив Аліхан Талгатбек. – Місцева пшениця – близько 90 тис. тенге (це з ПДВ). Експортна ціна борошна невисокої якості, яку бере Афганістан, на кордоні – $240 (DAP Сариагаш). У кращому разі – $250. Ця ціна включає $45 доставки з Костаная до станції Сариагаш. При цьому, навіть взяти російську пшеницю, без ПДВ, то собівартість тонни борошна зараз $270. А щоб отримати хоч невелику рентабельність, ціна реалізації на Сариагаші має бути хоч би $285.

Платити більше покупці Середньої Азії зараз не хочуть і не можуть. У всіх забиті склади завдяки тому, що з грудня до квітня йшли колосальні обсяги. Це призвело до затовари ринку. Крім того, є очікування подальшого зниження цін і на зерно, і на муку. Це змушує покупців брати паузу та відмовлятися від контрактів.

Набирає чинності і чинник надлишку пшениці у Росії – вона шукає нові ринки збуту, зокрема і рахунок збільшення виробництва та реалізації борошна.

– В Афганістан зараз вантажиться російське борошно через Каспій, – розповів Аліхан Талгатбек. – Її розвантажують у Туркменістані і везуть суходолом уже до Афганістану. Вона дешевша.

Пастка ПДВ

Друга найгостріша проблема – неповернення державою ПДВ експортерам борошна. Це одразу на 12% веде до мінусу всю економіку зернопереробників. Враховуючи, що виробництво і так низькомаржинальне, сенс у такій роботі зникає, і підприємства встають.

– У держави перед галуззю борги з ПДВ зараз дуже великі, – розповів Аліхан Талгатбек. – Загалом зернопереробникам бюджет заборгував понад 40 млрд тенге на сьогоднішній момент. Є підприємства, кому не виплатили за 1,5-2 млрд тенге. В основному вони накопичилися за 2022 рік. І, наскільки ми розуміємо, виплачувати їх ніхто не збирається. У результаті без урахування повернення ПДВ калькуляція виробництва йде в мінус на 15-20%.

Причина невиплат у тому, що у податківців щодо когось із партнерів-постачальників борошномельних компаній виникли сумніви щодо того, що він у свою чергу провів сплату ПДВ. Це і гальмує повернення податку на величезні суми.

– Ланцюжок такий: торговельний будинок експортував борошно, купивши його у млина, – пояснив Аліхан Талгатбек. – Тобто взяв на себе ПДВ млина. Млин у свою чергу купив пшеницю, наприклад, у «Продкорпорації». “Продкорпорація” ще в когось, ті ще в когось. І десь у цьому ланцюжку податківці виявили якісь порушення. І у підсумку ПДВ не повертають саме експортеру – торговому дому. А там ще до кінця не зрозуміло, порушення було пов’язане із покупкою пшениці чи ні. Може, там йшлося про якісь послуги. Або про продаж інших видів сільгосппродукції. Ми не знаємо, що там було у п’ятому-шостому коліні. Але результат один – експортер не отримує повернення ПДВ.

Небезпечне зерно

Відновлюватися ринок борошна потихеньку почне лише до осені, коли порожнітимуть склади в Середній Азії. Проте виникає питання, як досвід нинішнього сезону вплине на майбутній. Аліхан Талгатбек звертає увагу на те, що дедалі більше борошномель приходять до висновку: казахстанська пшениця стає «токсичною» (в економічному сенсі). Тобто працювати з нею небезпечно, оскільки повернути ПДВ практично неможливо. Простіше та вигідніше вітчизняним переробникам переходити на російське зерно. Або взагалі – переносити виробництво до сусідньої держави, Узбекистану чи Росії.

– З російським зерном проблем із повернення ПДВ немає, – розповів Аліхан Талгатбек. – Купуєш його, платиш ПДВ при імпорті, і навіть у цьому випадку воно коштуватиме так само, як казахстанська пшениця, а то й дешевша. Переробляєш, експортуєш муку – і без проблем отримуєш повернення ПДВ. А з казахстанською пшеницею краще не працювати, вона «токсична», зараз усі мукомоли це добре розуміють. Одну тонну казахстанської пшениці візьмеш, за нею почнуть якісь проблеми йти – і ти взагалі не отримаєш повернення ПДВ на весь свій експорт. Для чого нам ці проблеми? Повторю: зараз простіше імпортувати сировину, переробляти її та експортувати готовий продукт. І не зв’язуватись із казахстанським зерном. Це глобальне зрушення ментальності переробників, і якщо воно станеться, то повернутися назад буде дуже складно.

Експерт звертає увагу і на те, що серед власників млинів у тому ж таки Костанаї є закордонні бізнесмени. Вони дивляться на умови ведення бізнесу в різних країнах і обирають оптимальні. Якщо в Казахстані з вини держави зараз такі проблеми для експортерів, то цілком можливе перенесення підприємств до Узбекистану чи Росії, де проблем немає.

Тиск на ціни

Результат зрозумілий усім учасникам галузі: оскільки борошномели – другий за значимістю покупець казахстанської пшениці (після трейдерів), їх відмова від закупівель казахстанського зерна призведе до різкого підвищення незатребуваної пропозиції на ринку. Це ще більший тиск на ціни. І казахстанська пшениця продовжить дешевшати, доки не зрівняється в ціні з російською. А ціни на внутрішньому ринку Росії зараз, нагадаємо, на рівні 10-11 тис. рублів/тонна, у перерахунку за нинішнім курсом – 55-60 тис. тенге. Казахстанська пшениця зараз пропонується за 81-82 тис. тенге/тонна.

Звичайно, багато залежатиме від того, який урожай цього року отримає і Казахстан, і Росія. І загалом – якими будуть світові ціни на пшеницю. Поки що всі чекають, спостерігаючи за погодою. Ризик посухи в Казахстані є, у прикордонних регіонах Росії також сильна спека. Але прогнози поки робити рано, більш-менш ситуація промальовуватиметься в середині липня. Тоді і стане ясно, які ціни ринку чекати на пшеницю та на борошно восени.

Позначки:Казахстан, борошно, ціни