Чи зможе порт Констанца перевалити все українське зерно в наступному сезоні?
Румунський порт Констанца знаходиться на західному узбережжі Чорного моря та на європейському транспортному коридорі Рейн-Дунай. Саме сюди повезли частину української агропродукції після блокування чорноморських портів військами рф. Про роботу порту в попередні сезони, український експорт зернових та олійних та про плани на наступний період розповідали на форумі EURO GRAIN HUB Exchange & Forum в Румунії. Захід проводили за участі компанії «УкрАгроКонсалт», AgriPortal (Румунія) та AgroPortal (Болгарія).
Характеристики порту Констанца
Комплекс порту займає 3,9 тис. га. Констанца складається з 4 зон та двох портів-супутників. Потужності на суші знаходяться на території в 1,3 тис. га, а решту 2,6 тис. га займає вода. Загалом в порту є 156 причалів загальною довжиною 32 км. Не всі вони працюють. Наразі діючими є 140 причалів. Глибини коливаються від 7 до 19 метрів.
Термінали Констанци одночасно можуть зберігати 1,5 млн т агропродукції.
В порту навантажують балкери з максимальною місткістю в 220 тис. т.
Тут є можливість перевантажувати зерно з річкової баржі на судно, що в перспективі має полегшити роботу з українською агропродукцією.
Загальний вантажопотік порту за минулий рік склав понад 70 млн т. Зерно займає майже третину цього об’єму.
Констанца нарощує обсяги перевалювання вантажів
Трейдер компанії Cargill Александру Нягу (Alexandru Neagu) навів статистику перевалки зерна та олійних культур через порт Констанца за останні роки. Загалом відстежується тенденція до зростання, зазначив він, але неврожай 2020 та 2022 років зменшив обсяги постачання з Румунії та сусідніх країн, які експортують через Констанцу (за виключенням української продукції минулого року).
Для порівняння: у 2015 році через порт відправили 13,1 млн т зерна, у 2016 — 15,8 млн т, у 2019 — вже 18,8 млн т.
В урожайний для Європи 2021 рік через Констанцу пройшов рекордно великий об’єм зерна в 21,2 млн т. Тоді частка українського зерна була невеликою: 1,1 млн т кукурудзи, 500 тис. т пшениці.
А ось минулий рік був неврожайний для ЄС через посуху, але за рахунок зерна з України порт Констанца показав результат в 16,5 млн т від початку 2022/23 МР до квітня цього року. Порівняйте: у 2022/23 МР через Констанцу експортували вже 3,4 млн т української кукурудзи.
В порту Констанца готуються перевалювати українське зерно в разі закриття зернового коридору
Більшість учасників ринку сподіваються, що «зерновий коридор» у Чорному морі продовжить роботу. Проте в порту Констанца розглядають сценарії з різними обсягами перевалювання у разі його закриття.
«Маємо надію, що коридор не закриють. Можливо, буде невелика зупинка на кілька тижнів чи на місяць між сезонами, але скоріш за все він продовжить працювати. Але навіть якщо «зерновий коридор» закриють, Україна зможе експортувати наступного року (маркетингового року, — прим. ред.) 50 млн т зерна, тому що логістика через сусідні країни значно покращилася», — вважає Александру Нягу.
Експерт прогнозує, що в разі припинення українського експорту через порти Великої Одеси в Констанцу надійде близько 6 млн т кукурудзи та 4 млн т пшениці врожаю-2023.
«Звичайно, це лише приблизні оцінки. За сценарієм, де «коридор» закритий, ми оцінюємо, що Констанца включно з румунським, сербським та українським зерном, зможе перевантажити 12 млн т кукурудзи і приблизно стільки ж пшениці», — каже Александру Нягу.
Він зазначив, що в українських портах Рені та Ізмаїл збільшили потужності перевалки, — це дасть можливість експортувати більший об’єм зерна в тому числі через Констанцу.
Константа нарощує можливості перевалки на воді
Заступник генерального директора ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» Владислав Бєлах розповів, що на підприємстві відпрацювали власний логістичний ланцюг, який допоможе збільшити об’єми експорту через Констанцу. Він включає перевалку УДП, перевезення зерна баржами в румунський порт та його завантаження на судна по принципу борт-борт.
«Ми розглядаємо збільшення потужності перевалки у порту Констанци, що дозволить пришвидшити обробку караванів», — зазначили в УДП.
За словами Александру Нягу, через плавкрани в Констанці можуть перевантажувати приблизно 2500 т агропродукції на добу.
«Більша частина українського зерна надходить фактично через баржі. В Констанці вже є 14-15 плавучих кранів. Найбільшим оператором з 8 плавкранами є термінал DTS є, інші термінали мають від 1 до 3 кранів. Поки ми розмовляємо, зараз до Констанци прямує ще 3-4 плавучі крани. Тож, ймовірно, загалом ми будемо мати 18-19 кранів для перевалювання», — розповів представник Cargill.
Якщо припустити, що в році буде близько 250 днів з гарною погодою, яка дозволить перевантажувати зерно з баржі на судно, то за цей час Констанца зможе перевалити 9 млн т тільки на воді. Загалом теоретична потужність перевалки зернових та олійних в порту досягає 30 млн т, але реальні цифри експерт оцінює на рівні 25-27 млн т.
Ситуацію для українських експортерів через Констанцу може ускладнити гарний врожай у Румунії та сусідніх з нею країнах, який прогнозують у 2023 році. Потік румунського та сербського збіжжя в Констанцу, ймовірно, збільшиться. Питання, чи зможе порт перевалити ці всі об’єми, залишається відкритим, каже Александру Нягу.
Проте він бачить перспективу саме у перевалці з барж на судна на воді.
«Відколи почалася ця ситуація (збільшення об’ємів зерна з України, — прим. ред.), все дуже змінилося. Спочатку барж не було, зараз все трохи змінилося: за нашими оцінками вже є набагато більше логістичних можливостей. Колеги з України караваном з барж зможуть доставляти 1,5 млн т зерна на місяць, що є значним збільшенням. Зросла кількість барж», — зазначив Александру Нягу.
Загалом експерт резюмував, що відсутність «зернового коридору» буде надзвичайно важким завданням для логістики румунського порту, але, за його словами, відносно керованим.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом