Чи є нестача пального в Україні і що відбувається з цінами?
Стислий дайджест про ситуацію на ринку нафтопродуктів від Сергія Куюна, директора консалтингової компанії А-95.
Дефіцит триває. Хтось вважає, що він посилюється, інші, що ситуація стабілізувалась. Оцінки суб’єктивні, бо наразі точно невідомий обсяг споживання. З одного боку, черг на заправки немає, хоча з іншого — багато станцій по всій країні простоює, а працюючі станції не мають всього асортименту та відпускають лише по 20 л. Останнім часом спостерігаю введення обмежень й для комерційних клієнтів.
Єдині недоторкані та повністю забезпечені – силовики та муніципалітети.
Чому зберігається нестача?
В березні основною задачею був пошук ресурсів в Європі, велику частину ринку закривав Кременчук. З початку квітня заводу немає, імпортні ресурси законтрактовані, але тепер перед імпортерами інша задача — привезти пальне.
В Європі немає зайвих цистерн та локомотивів. Більш того, ситуація стала несподіваною для самих європейців: виявилось, що вагони з однієї країни не завжди можуть пересуватись по залізниці сусідів через додаткові технічні вимоги.
З позитиву — активізувався автомобільній імпорт. Для розуміння всеосяжності пошуків ресурсу українцями — вперше (на моїй пам’яті) відмічений імпорт бензину з Німеччини. Спойлер — чекаємо продукт з Нідерландів та Бельгії.
Проблема у тому, що багато машинами на навозиш.
Напруга по всіх видах пального, але по дизелю вона виглядає найбільшою. Своє слово сказав й попит з боку аграріїв. Хоча по всім ознакам він менший, ніж очікувалось. Мені невідомі випадки, щоб хтось не зміг купити пальне або щоб десь були черги з бензовозів. Серед версій — наявні в фермерів стоки пального, скорочення посівних робіт, вибір на користь менш «примхливих» культур та спрощення технологій з метою економії пального та добрив тощо, тощо, тощо.
Ціни
Цей чинник треба було винести у попередній розділ, адже він напряму впливає й на темпи постачання й на наявність пального на АЗС. Уряд продовжує держрегулювання, яке через дефіцит дає зворотній ефект. Встановлена ціна є, але нема продукту. Як в радянському магазині. Будемо сподіватись, що ми просто не все знаємо, а в уряді знають більше й роблять те, що треба.
Найбільш тривожна ситуація з ДП, але в останні дні знову з’явилась бентега й по бензину. Але через дефіцит на ринку з’явився продукт з міні-НПЗ. Не дуже багато й не дуже якісний, але й за те спасибі. Тим більше, що для підвищення октану «малі нафтопереробними» вимушені додавати біоетанол нашого виробництва, а то є добре.
Газ перетворився на примару: то є, то немає. Ціна підкрадається до ціни бензину. З гарного — імпорт автогазу почав заходити стабільно, потрохи збільшуючись. З екзотики — американський LPG. Хтось вже їде на молекулах свободи.
В гурті ціна на дизпальне стартує з 39,5 та закінчується на 44 грн/л. Пропозицій небагато, але вони є. Нагадаю, що гранична «урядова» ціна для АЗС — ті ж самі 39,5 грн. На несистемних станціях на обмеження почали забивати, повідомляли навіть про 45 грн/л. Проте без обмежень по літражу. Справжній ринковий прояв.
Є надія, що за тиждень-другий сезонний попит трохи «присяде» та стане дещо легше. З іншого боку, люди повертаються, Київ оживає, стає у корках, палить дорогоцінне пальне, в том числі й вишезгаданні молекули свободи.
Коли продукт є через раз, говорити про прогноз цін якось дивно. Тим не менш, залишаємось орієнтовані на світові ціни, які хоч й продовжують коливатись, але, здається, намацали якийсь коридор. Зашморг на шиї російського нафтового експорту буде ще тримати світ у напрузі, поки ОПЕК не скінчить корчити з себе ображеного й не почне давати на ринок більше нафти. До того часу очікуємо збільшення видобутку Штатами та іншими країнами з високою собівартістю виробництва вуглеводнів.
Дехто може себе заспокоїти тим, що через високі ціні на колонках стогнуть й у Європі, й у США. Байден акцентує на цьому майже у кожній своїй промові. Навіть у Білорусі зростають ціни на пальне (хоча там скоріше це спроба заробити на своїх громадянах, бо експорту вже не лишилося). Нічого не чути хіба шо з роїсі, через яку маємо це все. Сподіваюсь, зміна місць не забариться.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом