Однак якщо для приватного автомобіля кілька літрів пального відіграють вагому роль, то для фермерів безпосередньо на початку посівної становище перетворюється на загрозливе. За деякими даними, на цю весну нашим фермерам потрібно щонайменше 250 тисяч тонн дизпалива. Реально, за оцінками експертів, в наявності лише п’ята частина цього обсягу. Десь потрібно дістати ще близько 200 тисяч тонн пального.
Багато в чому ця проблема виникла через бездумні закупівлі у білоруських постачальників. Адже коли навіть стало зрозуміло, що ця країна остаточно перетворилася на сателіта агресора – росії, українські компанії продовжували законтрактовувати «солярку» саме там. Результати такої політики наразі ми бачимо. І що найгірше – не помітно поки що чіткої стратегії подолання проблеми.
Фактично, як у влади, так і в бізнесу є буквально кілька днів, аби будь-за-що добути пальне для фермерів на території Євросоюзу – в Литві, Польщі чи Румунії і якось спробувати його привезти в ключові аграрні регіони України. При цьому очевидно, що 200 тисяч тонн – нереальні обсяги, враховуючи істотні проблеми із логістикою.
Сподіватися на вітчизняні нафтопереробні підприємства не випадає. Добре, якщо вони забезпечать бодай 10% від потреби у пальному. Це також наслідки непродуманої політики попередніх років, коли в угоду посередникам практично не працювали власні виробництва бензину та дизелю.
Гадаємо, що посівна цієї весни буде здійснена в економ-режимі настільки, наскільки це можливо. Не буде жодних додаткових проходів сільськогосподарської техніки, а ймовірно багато де – і традиційного передпосівного обробітку. Це неминуче спричинить проблему із бур’янами, подолати яку за допомогою пестицидів вийде не у всіх – останні також будуть у дефіциті.
Тому вперше за багато років, враховуючи наявність у регіонах великої кількості людей, котрі втратили роботу через війну та переїхали до родичів у села, на полях України знову можуть з’явитися прополювальні бригади. Хоча це виглядає наразі і мало реальним, але такий підхід був би вигідний для всіх – і для фермерів, котрі не зможуть нормально працювати без пального та гербіцидів, і для людей, які залишилися без засобів існування та зможуть заробити бодай щось.
Хоча, звісно, хочеться сподіватися, що до цього справа не дійде, і найближчим часом до України підуть додаткові потоки такого дефіцитного нині пального.
Тим часом, в уряді вирішили підвищити середні розцінки для бензинів на понад 5 грн. Показник для дизельного палива виріс майже на 9 грн. Прогнозується, що ціни на АЗС зростуть до 43,52 грн. та 44,9 грн. відповідно.