Чи вивеземо? Агрологістика в умовах рекордної врожайності

Цього сезону Україна вчергове підтвердила своє звання житниці Європи. Сезон 2020-2021 обіцяє стати рекордним за врожайністю та обсягами експорту. Пшениця, кукурудза, соняшник — головні «винуватці», які створять неабиякі випробування для логістичної галузі, зокрема для спеціалізованих компаній-перевізників.

Українські аграрні підприємства часто не мають власних потужностей, автопарків тощо. З великими обсягами, масштабною географією та потребою в професійному підході більш вигідною та поширеною для нашого ринку є контрактна логістика (3PL). Аграрні компанії зазвичай віддають усі процеси на повний аутсорсинг зі складською логістикою, транспортуванням вантажів, митним оформленням, експедицією тощо.

І якщо минулого року врожаї були рекордно низькими, й через дефіцит зерна багато логістичних компаній працювали з від’ємним показником доходів, то у сезоні 2021-2022, зокрема в період листопад-грудень, робота в галузі буде напруженою та продуктивною. Адже за даними Української зернової асоціації, загальний експорт зернових і олійних культур становитиме близько 65-70 млн т, що на 15-20 млн т перевищить торішній обсяг.

Серйозність викликів для української логістичної галузі доводять також і цифри зростання обсягів експорту за останні 10 років. За даними дослідження Grow Ukraine від UBTA, експорт з України в грошовому еквіваленті виріс: зернових загалом — з $3,7 млрд до $9,6 млрд, кукурудзи — з $1,98 млрд до $4,9 млрд (частка світового ринку — 15,5%), пшениці — з $1,1 млрд до $3,6 млрд (частка світового ринку — 9,2%).

Ахіллесові п’яти логістики

Звучить просто дивовижно, але чи готова Україна до цього? Чи зможе транспортна інфраструктура, майстерність логістів у оптимізації доставки забезпечити весь світ нашою «царицею полів», «живим компасом» та іншими важливими для продовольчої ситуації культурами?

На фоні загальносвітових логістичних проблем, пов’язаних із контейнерною кризою та дефіцитом чипів, Україна має свої додаткові особливості, які можуть стати на заваді нормальному функціонуванню, зокрема, в умовах рекордних урожаїв. Найбільш актуальні Ахіллесові п’яти, які вже не перший сезон завдають клопоту перевізникам: невідповідна потребам ринку мала кількість локомотивів, низька пропускна здатність портових станцій, затори та черги в портах, які можуть тривати по кілька днів, недостатньо розвинена дорожня інфраструктура. Цього року ситуацію ускладнили затримки збору врожаю, через які існує висока ймовірність скупчення у портах.

Традиційний логістичний ланцюг експорту для аграрної галузі України виглядає таким чином: залізниця/авто/річковий транспорт — порт, де обробляється понад 57% вітчизняного експорту. При цьому більшість компаній надає перевагу перевезенням до моря у спеціальних потягах, адже галузь має недостатню кількість автомобілів для транспортування великої кількості зерна без перевантажень. Щодо внутрішньої водної логістики, наша держава має значний потенціал, проте наразі тенденцій до особливого зростання не спостерігається.

Які варіанти вирішення складної ситуації?

По-перше — мультимодальні перевезення з використанням та оптимальним поєднанням кількох видів транспорту, спираючись на конкретний кейс. По-друге, інвестиції у розширення приватних парків вагонів-зерновозів та автомобілів. По-третє, розвиток дорожньої та, що найважливіше — портової та припортової інфраструктури. Беручи до уваги останній пункт, важливо зазначити, що наразі рекордів досягли не тільки врожаї, але й, на жаль, зношеність портової інфраструктури на рівні 80%. Тож необхідними наразі є такі зміни, впроваджені на державному рівні: оптимізація системи управління галуззю, ефективне використання потужностей, покращення сервісу. В рамках Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року вже заплановано побудову наземних під’їзних шляхів, реконструкцію та нове будівництво причалів, покращення матеріально-технічного забезпечення, створення та підтримку належного рівня глибин на підхідному каналі, підвищення ефективності використання наявних перевантажувальних потужностей та інші інновації.

Особливу увагу також варто було б звернути на пришвидшення процесу передачі в концесію морських портів Ольвія й Херсон. Завершення цього процесу очікується до кінця 2021 року. На черзі — порти Чорноморськ, Маріуполь, Ізмаїл, Рені та Одеса.

Які прогнози на сезон 2021-2022?

За даними експертів логістичної компанії GEFCO Україна, попри труднощі логістична галузь має витримати навантаження, оскільки приватні інвестиції активно залучаються до розвитку агрологістики в Україні. У Дніпрі на базі річкового термінала «Акварель» заплановане створення великого логістичного вузла, який зможе обслуговувати судна вантажністю до 5 тис. т, і вже в поточному році буде завершено будівництво зернового комплексу на 17 тис. т зберігання, який дозволить накопичувати зерно та відвантажувати його на судна з продуктивністю до 375 т на годину.

Окрему увагу також хотілось би приділити проєкту «Велике будівництво» на Укрзалізниці, який нещодавно стартував. Перші кроки вже зроблено: оголошено тендер та опубліковано наказ про поступове скорочення терміну експлуатації вантажних вагонів разом із програмою суттєвого оновлення вантажного парку як УЗ, так і приватних перевізників. Зокрема, про будівництво 31,2 тис. напіввагонів і 14,63 тис. зерновозів для УЗ протягом найближчих 7 років.

Ірина Новікова, генеральний директор логістичної компанії GEFCO Україна

AgroPortal.ua 

Позначки:Україна, зерно, врожай, перевезення зерна, річкові перевезення, залізничні перевезення, логістика, мультимодальні перевезення, GEFCO Україна