Через низькі ціни та низьку рентабельність українські аграрії можуть скоротити посівні площі

Провідне румунське аграрне видання Agrointeligenta поспілкувалося та обговорило загальну ситуацію, а також перспективи торгівлі сільськогосподарською продукцією з Сергієм Феофіловим, засновником аналітичної агенції УкрАгроКонсалт, що працює на ринку з 1994 року і спеціалізується на сільському господарстві України та країн Чорноморського регіону. Сергій Феофілов також є одним із небагатьох аналітиків в Україні, які знають аграрний ринок Румунії, маючи тісні зв’язки з важливими гравцями місцевого агробізнесу та з фермерами, які «грають» на регіональному рівні на ринку сільськогосподарських товарів.

Agrointeligenta:  Яка зараз загальна ситуація на ринку зерна в Україні?

Наразі ринок в Україні зосереджений на результатах виробництва зерна в 2023 році, і майже всі оператори ринку підвищили свої оцінки щодо загального виробництва, яке буде зафіксовано по результатам жнив. На даний момент цифри коливаються від 53 до 58 мільйонів тонн зерна. Для порівняння, два місяці тому урожай оцінювався на значно нижчому рівні – 47-49 млн тонн.

Тут хочу сказати, що виробництва зерна в Україні у 2023 році достатньо для покриття внутрішнього споживання, а також потенційного збільшення експорту. Однак обсяги експорту в сезоні 2023/24 залежатимуть від того, наскільки швидко будуть вирішені логістичні питання. Ці питання стали головною проблемою після скасування зернової угоди 17 липня.

Agrointeligenta: У серпні відбулася ключова зустріч у Галаці, в якій ви також брали участь. Які у вас були враження від цієї зустрічі?

На мою думку, зараз у центрі уваги торгівля на Дунаї. Зустріч у Галаці була дуже важливою, у мене залишилися позитивні враження, тому що були прийняті необхідні рішення. Було запропоновано оптимізувати Сулинський канал через проєкти європейського фінансування. Виділені кошти можуть досягати 18 мільйонів євро. Також пропонується надати додатково 25 лоцманів для супроводу суден по Сулинському каналу, щоб компенсувати поточну нестачу лоцманів.

Також обговорювалася можливість того, що через 2-3 місяці Сулинський канал буде відкритий для цілодобового руху суден. Це значно збільшить швидкість і скоротить час, потрібний кораблям для перетину цього каналу. Підсумовуючи хочу зазначити, моє враження після зустрічі було дуже хорошим, я оцінив, що зустріч була дуже ефективною.

Agrointeligenta: Якими будуть основні транзитні шляхи українського зерна в новому комерційному році? Як ви вважаєте, чи є серйозні зміни?

За останні 18 місяців відбулися великі зміни щодо торговельних потоків товарів з України. Спочатку на понад 5 місяців, починаючи з березня 2022 року, експорт українського зерна був припинений через блокування чорноморських портів.

Завершення зернової угоди в середині липня 2023 року стало ще одним важливим фактором зміни цих потоків. Я все ще сподіваюся, що зерновий коридор знову буде відкритий, можливо, пізніше, у жовтні чи листопаді, тому що цей коридор є найкращим і найдешевшим шляхом поставок для експорту українських товарів.

Наразі, враховуючи дану ситуацію, найкращий транзитний маршрут пролягає через румунський порт Констанца, і всі сторони, усі залучені та зацікавлені країни докладають великих зусиль, щоб зробити транзит через порт Констанца більш ефективним для зерна, яке буде доставляється в порт баржами і суднами, що відправляються з дунайських портів України.

Agrointeligenta: Чи можете ви дати нам SWOT-аналіз українського сільського господарства на даний момент? Які сильні сторони, слабкі сторони та можливості?

Відповідаючи на це питання, я хотів би почати з аналізу ризиків. Найбільший ризик, і тут я маю на увазі внутрішні ризики, для українського сільського господарства – це знову ж таки величезні запаси. Цього року врожаї зернових культур, ймовірно, будуть вищими, ніж очікувалося спочатку. Найкращий експортний коридор перекрито, і українські експортери змушені шукати нові транспортні маршрути.

Чому запаси такі важливі для українського сільського господарства? В Україні традиційно протягом багатьох років українські фермери майже всю свою діяльність фінансують із власної кишені, за рахунок власних фінансових ресурсів у пропорції не менше 70-80%. Якщо внутрішні ціни падають, то здатність українських аграріїв фінансувати свою діяльність також різко знижується.

Найбільший внутрішній ризик полягає в тому, що через низькі ціни та низьку рентабельність українські аграрії можуть скоротити закладені площі під озимі культури. Завершено сівбу озимого ріпаку, ведеться посів інших культур, таких як пшениця чи ячмінь. Тож це найбільший ризик для врожаю зерна в 2024 році.

Наступна загроза для українського сільського господарства – зростання витрат на логістику. Експорт через транзитні країни продовжується і не був заборонений, але якщо ми розглядаємо торгівлю на Дунаї, ми бачимо, що власники суден сплачують вищі витрати за ризик, і ці витрати переносяться на фрахтові ставки, тому вони збільшуються, а доходи фермерів зменшуються.

Що стосується можливостей, які зовсім не є неочікуваними, то я хочу сказати, що вони пов’язані з ризиком. Якщо внутрішні ціни низькі, рентабельність внутрішньої переробки зростає. Тобто нові інвестиції можуть з’явитися в окремих галузях української переробної промисловості, наприклад, у борошномельній, виробництві рослинних олій, особливо соняшникової. Дуже можливі нові інвестиції в переробку кукурудзи для виробництва різних сиропів, крохмалю, етанолу з кукурудзи. Збільшення інвестицій у галузь свинини цілком прогнозоване з перспективою експорту виробленого в Україні м’яса на ринки Азії та країн ЄС.

Agrointeligenta: Як ви бачите занепокоєння румунських фермерів у зв’язку з конкуренцією за транспортні шляхи та порт Констанца між Румунією та українськими сільськогосподарськими товарами? Яке ваше повідомлення їм?

Справа справді важлива. Нещодавно відбулася зустріч прем’єр-міністрів Румунії та України. Я високо оцінюю зусилля українського уряду збалансувати потребу в транзиті українського зерна з прибутковістю українських аграріїв. Треба підкреслити, що європейські ринки, європейські країни ніколи не були важливими покупцями українських зернових та олійних. Раніше Україна експортувала здебільшого до країн Азії та Північної Африки. Однак наразі всі залучені сторони стикаються з новою ситуацією. Я вважаю, що єдиний ефективний спосіб подолання цих ситуацій – це розвиток логістики сусідніх країн і покращення логістики транзиту через сусідні країни. Крім того, чим краща транзитна логістика, тим більше експортуватиметься українське зерно – не до країн Європи, а до традиційних напрямків, таких як країни Азії та Північної Африки. Наприклад, Китай був найбільшим покупцем кукурудзи в Україні. Поставки кукурудзи з України становили більше половини загального імпорту кукурудзи Китаєм.

Тож чим краща буде транзитна логістика, тим більше української кукурудзи можна буде доставити китайським покупцям. Залишу осторонь те, що українське зерно після завершення зернової угоди доставлятиметься морем, переважно на баржах, для перевалки в порту Констанца. Перевезення українського зерна залізницею та автотранспортом знаходяться на нижчому рівні та залишаться значно меншими порівняно з перевезеннями морем, баржами та кораблями. Перевалка зерна в порту Констанца стає все ефективнішою, перетворюється на найкращий спосіб експорту. Наприклад, кілька тижнів тому дві нові баржі прибули до Констанци, а це означає, що більші кораблі будуть завантажені в порту Констанци. Також у напрямку підвищення ефективності через кілька тижнів очікується поставка нового плавучого крану.

Поставки автомобільним транспортом, наземним транспортом будуть менш важливими з точки зору ефективності. Вартість транспортування, навантаження та перевантаження зерна з човнів на більші судна зросте. Звичайно, найбільший ризик для дунайських портів полягає в тому, що вони знову стануть цілями для ракет. Це найнепередбачуваніший аспект нового зернового коридору.

Нарешті, єдине, про що хотілося б сказати, це про конкуренцію на ринку зерна. Я вважаю, що жоден ринок більше не звільнений від конкуренції. Це нова реальність. Транзит українського зерна дуже важливий для глобальної продовольчої безпеки. Україна була і залишається одним із ключових виробників та експортерів. Потрібно докласти всіх інструментів і зусиль, щоб обмежити продовольчу інфляцію.

(Переклад з румунської – УкрАгроКонсалт)

Позначки:Україна, Румунія, експорт, зерно, Сергій Феофілов, ціни, логістика