Через дощову погоду недобір врожаю пшениці може становити 15-50% — НААН

Джерело:  Kurkul.com

Кінець першої — початок другої декади червня характеризувалися теплою, в окремі дні дощовою погодою. Майже на всій території країни відмічалися зливові дощі з грозами, а місцями з градом та шквалами. У деяких областях їх добова кількість перевищила місячну норму.

Про це йдеться у «Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні» фахівців НААН, пише Kurkul.com.

Так, дощі у вигляді сильних злив з грозами, а у деяких областях з градом, пройшли на всій території країни За даними наукових установ НААН в Одеській області їх кількість становила лише 3 мм, у Київській — 9,2 мм, у Львівській — 21,6 мм, у Дніпропетровській — сума опадів на переважній території становила 6-20 мм, найбільша їх кількість 21-30 мм випало на Півночі, в окремих господарствах добовий максимум опадів становив 31-56 мм.

На Півдні та Сході кількість опадів не перевищила 1-5 мм. Найбільша кількість опадів спостерігалася у Житомирській області — 50 мм.

Як зазначили вчені Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, така дощова погода під час формування, наливу і дозрівання зерна є однією з причин недобору врожаю зернових культур, особливо пшениці озимої.

Фахівці пояснили, що через таку погоду спостерігається так зване «стікання» зерна, яке проходить за підвищеної вологості повітря і прямого контакту рослин з вологою, мрякою, надмірною росою. Генеративні органи, у першу чергу зернівка, недобирають, або втрачають накопичені пластичні сухі речовини (це перша неінфекційна фаза).

«За таких умов зростає активність гідролітичних ферментів, які сприяють перетворенню крохмалю у рухомі цукри, а білкових речовин — у продукти їх гідролізу, й надалі їх стіканню. За інтенсивного розвитку цих процесів колос на смак є солодкуватим, так звана «медова роса». Відбувається різке вуглеводно-білкове виснаження зерна за дуже короткий період, погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей», — додали науковці.

Друга інфекційна фаза характеризується заселенням колосу напівпаразитними сапрофітними грибами. Поступово ці гриби проникають у внутрішню частину зерна, яка містить вуглеводи і білки, як поживне середовище для їх життєдіяльності.

Таким чином, це складний комплекс механічних, фізичних і біологічних, включаючи і мікробіологічні, процесів у дозріваючому зерні і на його поверхні, які виникають під впливом надмірного зволоження. Вони підсилюються на перестояних посівах (після повної стиглості), внаслідок чого втрати зерна можуть становити 15-50% і більше від біологічного врожаю.

Позначки:, ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!