Частка альтернативних шляхів у структурі експорту знизилася до 20%

В Українській зерновій асоціації додають, що основна проблема альтернативних сухопутних шляхів — це більше логістичне плече і дорожча вартість транспортування, яка позбавляє українських аграріїв доходів.

«Є проблеми зі здатністю інфраструктури країн-партнерів справитися з обсягами українського експорту зерна — їхня інфраструктура не готова до такої кількості. Щодо обсягів, то станом на березень 2023 року через Румунію експортовано 14,7 млн т зернових, олійних та продукції з них, через Польщу — 5,8 млн. т, ще 3,5 млн т експортовано через Угорщину», — додають в УЗА.

При цьому Марина Маринич до проблем сухопутного експорту щодо фізичних можливостей прикордонних переходів, недостатньої їх кількості додає і бюрократію на них.

Водночас на початку війни саме ці шляхи стали рятівними, коли ще зерновий коридор не запрацював.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький вказує, що на початок березня 2022 року через альтернативні шляхи вивезли 300 тис. т зернових, а вже у липні експорт зріс у 10 разів і склав 3 млн т.

На сьогодні пропускна спроможність на місяць через альтернативні шляхи складає в середньому 4 млн т.