Бізнес пропонує скасувати перелік критичного імпорту – ЄБА
Нормативно-правове регулювання в період воєнного стану в Україні суттєво обмежує можливості продовження економічної активності бізнесу.
Бізнес пропонує владі скасувати перелік критичного імпорту, введеного з початку війни Росії проти України.
Про це УНІАН повідомили в прес-службі Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
Відзначається, що попри війну, компанії продовжують вести господарську діяльність і підтримувати державу, сплачуючи податки, надаючи гуманітарну допомогу тощо.
“Разом з тим спільнота бачить, що нормативно-правове регулювання в період воєнного стану в Україні істотно обмежує можливості продовження економічної активності бізнесу. Так, зараз, на жаль, чимало логістичних ланцюгів всередині країни є розірваними, і без імпорту продукції, окремих інгредієнтів, послуг, і продовжувати бізнес дуже важко, а часом і неможливо. Більш того, поточне валютне регулювання обмежує розрахунки у валюті для потреб бізнесу”, – йдеться в повідомленні.
Представники ЄБА переконані, що на даному етапі для уникнення припинення виробничих процесів оптимальним рішенням було б скасування переліку критичного імпорту і зняття обмежень за розрахунками у валюті для того, щоб підприємства, які ще мають можливість проводити зовнішньо-економічні операції, в тому числі з метою отримання необхідної сировини та комплектуючих, могли продовжувати працювати. Тим більше, що відновлення/ продовження роботи бізнесу активно декларується представниками влади.
“Разом з тим, якщо все ж найближчим часом перелік критичного імпорту скасувати не вдасться, вкрай важливо терміново зняти обмеження в постанові №153 про підстави для здійснення імпорту товарів тільки відповідно до опису товару і дозволити ввезення товарів і здійснення валютних платежів, виходячи з будь-якої з підстав – коду товару/товарної групи або опису товару”, – зазначили в ЄБА.
За словами представників бізнесу, зараз деякі компанії вже зіткнулися з ситуацією, що попри наявність коду їх товару в переліку критичного імпорту, банки не дозволяють проводити розрахунки за такі товари у валюті, оскільки опис УКТЗЕД коду в постанові №153 не повною мірою відповідає опису товару.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом