Більше 850 тисяч гектарів поля засіяли аграрії Тернопільщини

Більше 850 тисяч гектарів поля засіяли аграрії Тернопільщини. Це приблизно на 3 тисячі більше ніж торік. Половина з посівів – зернові культури. Цього року збільшили площі цукрового буряка та сої. Менше посіяли кукурудзи. Картоплі та інших овочів – так само, як і минулі роки. Про те, як працювали аграрії під час повномасштабної війни, Суспільному розповів директор департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Володимир Стахів.

Хотів би відмітити, що аграрії дійсно вклалися, щоб нормально пройшла посівна компанія. На сьогоднішній день, можна констатувати збільшення площ посівів на 2-3 тисячі. Звичайно, що проходить трансформація структури посівних площ, є зміни, особливо в озимих культурах. Але в сукупності аграрії провели посівну кампанію в оптимальні терміни, використали сприятливі погодні умови.

“У нас найбільше посівної прощі ярої пшениці”

Що сіяли?

Більше 850 тисяч гектарів посівна площа всіх категорій господарств. Якщо деталізувати, майже половина – зернові культури. Зменшений посів озимих культур, але частково компенсовано ярими. На сьогоднішній день, Міністерство аграрної політики констатує про те, що в нас найбільше посівної прощі ярої пшениці.

Які проблеми довелося вирішувати фермерам під час війни?

Основна проблема – війна. Це найбільша проблема на сьогоднішній день, тому що вона спровокувала дуже багато інших проблем для аграріїв. Насамперед, це ріст цін на матеріально-технічні ресурси, наприклад, азотна група мінеральних добрив подорожчала втричі. Аграріям доводилося робити корективи як в технології вирощування, так і оптимізуватися до собівартості, щоб була прибутковість. Найбільша проблема, мабуть, це логістика. Кабінет міністрів, Міністерство працює над тим, щоб все ж таки врегулювати це питання. Фермери європейських країн побачили конкурента в нас, тому була зупинена логістика на західній частині. І, звичайно, морські порти – це проблема проблем, спровокована російською агресією.

Як говорили попередньо, фермерам доводилося економити і на добриві, і на пальному. Чи не вплине це на якість посівів?

Аграрії вчаться, вносять корективи, тому на продуктивність вплинуть погодні умови. Аграрії зробили все можливе для того, щоб був врожай і була прибутковість.

Володимир Стахів. Суспільне Тернопіль

Якщо порівняти посівну з минулим роком, ми більше сіємо чи менше?

Є плюс невеликий від всієї загальної площі. Попередній рік показав, що цукрові буряки досить прибуткові. Якщо садити на один гектар, то це найбільш прибуткова культура. Тому в поточному році, хто мав технологію, посіяли більше цукрового буряка. Очікуємо, що посіяно більше 20-ти тисяч гектарів. Зробили корективи в бік збільшення площ посіву сої. Це найменше затратна культура, є попит на неї та ціна, яка дозволяє працювати прибутково та зменшили площу посіву кукурудзи.

“Аграріям потрібні дешеві кошти”

А якщо порівняти посівну ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Кукурудза – це пізня зернова культура, яку хочеш чи не хочеш, але все ж таки приходиться досушувати, доочищувати. На це йдуть великі затрати, в основному, це енергоносії, тому в цьому році зменшили її посіви. Якщо говорити про овочі і картоплю, вони практично збереглися – 60-65 тисяч гектарів, це наша кількість посівної площі.

Чи допомагали фермерам. Наприклад, нещодавно місцевому аграрному підприємству надали техніку – трактор і сівалку, аби вони провели посівну. Це був Міжнародний благодійний фонд “Жнива перемоги”. Чи є ще якісь проєкти ?

Аграріям потрібні дешеві кошти. Уряд зробив все можливо, щоб програма “Доступні кредити 5-7-9” запрацювала і під державні гарантії аграрії отримували кредити. Збільшили кредитний портфель. Крім цього є партнерські стосунки Євросоюзу – це грантові програми. У садівництві є три проєкти посадки, де держава відшкодовує 70 на 30. Тобто 70 відсотків вартості затрат на посадку саду бере на себе держава, 30 відсотків – свої кошти. Практично, ці три господарства отримали кошти і можуть працювати. Наскільки я знаю, найближчим часом ще два підприємства подає документи на отримання мікрогрантів. Ну і, звичайно, мікрокредитування для дрібних господарств.

Якщо говорити про реалізацію продукції, з нашої області вона більше йшла на експорт чи внутрішній ринок? І як на це вплинула війна?

Скоротилися обсяги експорту. Основні культури, які аграрії експортують, це зернові культури. Для розуміння, якщо в області в 2021 році виробили 3,5 мільйона тон зерна, в попередньому 2,6 мільйона тон, а область зі всіма переробками і кормами споживає в межах 140-160 тисяч, все інше – експорт, тому що це кошти, це є валюта для держави. Щодо цукрової сировини, то в попередній рік виробили майже 140 тисяч тон цукру, а всього-на-всього нам треба в межах до 40 тисяч.

Позначки:посівна, Тернопільська область