Багато посіяли, але не всі зберуть. Чи зможуть аграрії заробити на сої
За результатами посівної цього року під соєю знаходиться 2,032 млн га, і це новий рекорд для України. Порівняно з минулим роком збільшення відбулося на 200 тис. га. Соя стала однією з культур-лідерів завдяки своїй маржинальній привабливості та цікавим ринковим пропозиціям з боку ЄС.
Проте експерти, які зібралися на чергове засідання «Дискусійного Соєвого Клубу», обережні в прогнозах щодо урожайності та зазначають, що, незважаючи на зростання площ, не варто очікувати значного збільшення урожаю.
За словами консультанта з агротехнології Асоціації «Дунайська соя» Миколи Бикова, для сільгоспвиробників різко переходити з однієї культури на іншу або ж вводити нову культуру в сівозміну занадто ризиковано. Для цього потрібні певні передумови: ґрунтово-кліматичні умови, знання технології та досвід у вирощуванні культури, відповідна техніка.
Деякі фермери ідуть у цю культуру за грошима, але це не завжди працює. Так, соя показує рентабельність і три роки поспіль дає високу врожайність. Але є ще низка факторів, які потрібно враховувати.
За спостереженнями керівника відділу агросервісу ГК «Агро Експерт» Олега Загороднього, частка зростання посівних площ під соєю вища в невеликих господарствах, які не досить добре технічно та агрономічно підготовані до неї. Але аграрії на це йдуть, оскільки соя вважається культурою з нижчою собівартістю, ніж кукурудза, і має легшу логістику.
До того ж, за словами експертів, на ринку погіршилася якість насіннєвого матеріалу, та й за режиму економії не всі аграрії готові платити за якісне насіння.
Компанія «Західний Буг» збільшила цього року площу під соєю на 2,5 тис. га і загалом під нею має 21 тис. га, з яких 3 тис. га — насіннєві посіви. У компанії відзначають, що таке розширення площ зумовлене суто сівозміною.
«Цього року багато посіяли сої за технологією Strip-till і на даний момент бачимо, що це було правильне рішення. За однакової норми висіву польова схожість на Strip-till становить 95-97%, на класичній — 88-90%», — розповідає агроном-аналітик компанії «Західний Буг» Дмитро Кисельов.
Серед основних моментів цього сезону він виокремлює, що квітень був відносно теплим, але водночас і сухим: опадів випало в межах 0-10 мм. Погода дозволила посіяти сою в оптимальні терміни, найраніше розпочали у Чернівецькій області — 25 квітня.
Проблема цього року — посуха, через яку багато хто має випадки неоднорідності посівів та різнофазовість рослин. Також через м’які зими на Івано-Франківщині та Львівщині наші клієнти мають доволі сильні ушкодження посівів. У деяких господарствах спостерігаємо прояв вірусу зморшкуватої мозаїки на першому трилиснику.
Олег Загородній додає, що різнофазовість посівів створює проблеми з внесенням ЗЗР, тобто такі посіви складно захищати. А в червні мали період великих опадів, після яких варто очікувати активного розвитку хвороб на сої. Режим економії в багатьох господарствах може звести нанівець збільшення посівних площ, оскільки економія на ЗЗР є однією з ключових.
На сьогодні загальний фітосанітарний стан полів такий: ідеальних і чистих площ досить небагато. Тому я би не очікував значного зростання валу, адже сої посіяли багато, але чи зуміють зібрати — питання залишається відкритим.
Ще однією проблемою, на яку звертає увагу експерт, є павутинний кліщ, який вже відчутно завдав удару посівам сої в південних регіонах.
«Ще не настала активна фаза розвитку павутинного кліща, але проблема в тому, що на ринку вже немає акарицидів. І якщо погодні умови сприятимуть розвитку шкідника, то посіви просто не буде чим захищати», — зауважує Олег Загородній.
Експерти не відкидають, що через кліматичні зміни, коли температура в квітні має тенденцію до зростання, в окремих регіонах незабаром квітень стане сприятливим місяцем для посіву сої.
«Травень в Україні теж стає дуже теплим, і це позитивний фактор. Але водночас недостатньо опадів. Клімат кардинально змінюється, і до цього потрібно готуватися та адаптуватися до змін», — пояснює Микола Биков.
За словами Олега Загороднього, цього року в деяких регіонах у квітні були проблеми з опадами, проте не скрізь. На Київщині, Вінниччині, Черкащині, Житомирщині отримали 80 мм і більше, що сприяло ефективному накопиченню продуктивної вологи. На деяких полях ця цифра сягала понад 200 мм.
«Проте травень для багатьох регіонів видався сухим, і якщо говорити про центральний регіон, якраз постає питання щодо термінів сівби. Адже хто посіяв у третій декаді квітня і на початку травня — отримали більш якісні та рівномірні сходи порівняно з тими, хто відтягнув посів, очікуючи вищих температур», — підсумував Олег Загородній.
Позначки:урожайності, посівних площ, рентабельність, насіння, cоя, України, урожаю
