Азербайджан відроджує виробництво оливкової олії

Баку повільно, але впевнено прокладає свій шлях у клуб світових лідерів із виробництва оливкової олії. Країна масово висаджує оливкові гаї і заново вчиться вичавлювати олію та гроші з давнього плоду.

Світова історія оливкової олії розпочалася шість тисяч років тому на острові Кріт, де вперше виробили цей безцінний продукт. З того часу стародавній бізнес поширився на все Середземноморське узбережжя, а потім далі. Придатний для вирощування дерев клімат Азербайджану сприяв появі тут апшеронських маслин, які вважалися особливо цінними у багатьох країнах.

На території нинішнього Азербайджану оливкові гаї з’явилися дуже давно, що підтверджується знайденими залишками цих рослин під час розкопок Апшерону та інших районів. Згодом оливкові плантації було втрачено внаслідок середньовічних воєн, і про розвиток цієї культури до XVII століття включно літературних відомостей немає. Нині одне найстаріше дерево, якому щонайменше 200 років, збереглося у селищі неподалік Баку. Оливка зустрічається і в інших районах, зокрема в Агдамі, Барді, Агджабеді, Фізулі, але основне місце їх проживання – саме Апшеронський півострів, оскільки тут найкращий для цієї культури клімат.

Оливкові дерева живуть дуже довго – від 600 до 1500 років, вони не вимогливі до ґрунту, але люблять сонце та воду. Щоб у плодах було якнайбільше олії, треба рясно поливати дерево. Після посадки рослина зазвичай починає плодоносити на четвертий-п’ятий рік і в міру “дорослішання” здатна давати у кожен урожай до 40 кілограмів плодів. Але висока врожайність – лише півсправи, складність цього бізнесу пов’язана зі збиранням урожаю. Справа в тому, що плоди нерідко доводиться збирати вручну або особливими пристроями, схожими на граблі, а це дуже трудомісткий процес.

Культивування маслин – один із найприбутковіших світових бізнесів з високою ліквідністю та стійким попитом на ринку. Щорічно у всьому світі виробляється понад 3 мільйони тонн олії. Сьогодні у списку “оливкових королів” такі країни, як Іспанія, Італія та Греція. Тільки Іспанія виробляє понад 50% світової оливкової олії, а три країни разом забезпечують 80% усього ринку. Чимало маслин вирощують у сусідній Туреччині, яка стрімко увірвалася до десятки лідерів.

Азербайджану довелося пройти свій тернистий шлях, перш ніж країна змогла повернути собі статус серйозного оливкового виробника.

У радянські часи країна постачала на внутрішній ринок деяку кількість оливкової олії та консервованих маслин. Але на початку 90-х років галузь зазнала глибокого занепаду, оскільки оливкові гаї стали масово вирубуватися. Лише до кінця першого десятиліття нового століття ситуація в галузі стала поступово змінюватися на краще – вдалося зупинити безконтрольну вирубку оливкових дерев. Вже сьогодні площі під оливковими садами значно розширилися, почали культивуватись нові, закуплені за кордоном сорти. Перевага, зокрема, надається видам цієї рослини, що вирощуються в Туреччині, особливо сорту “гемлік” з Бурси за його м’ясистість та врожайність. Загалом у країні вже посадили близько 40 мільйонів саджанців.

Велику роль у відродженні прибуткового бізнесу відіграв президент Ільхам Алієв, який рік тому особисто відкрив на Апшероні найбільший завод із переробки оливкової олії та столових оливок. Проект здійснено за співпраці з фахівцями з Іспанії, Ізраїлю, Італії, Португалії та Туреччини. У перспективі Азербайджан планує заробляти на експорті оливкової олії мільйони доларів. До речі, найтрудомісткіший процес збирання врожаю на новому підприємстві виконується особливим комбайном, створеним на основі останніх технологічних розробок.

Позначки:Азербайджан, оливкова олія