Аграрії дедалі частіше роблять ставку на нішеві культури
У нинішніх умовах, коли українські сілгосппідприємства зіткнулися з проблемами реалізації своєї продукції (це і питання цін, і логістичні проблеми), вони дедалі частіше звертають увагу на вирощування нішевих культур як варіант формування доданої вартості продукції.
Як розповів засновник ТОВ «Нормагро» Вадим Новіцький (Житомирська обл.) в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer, до викликів-2023 у компанії готуються заздалегідь – посіяли гречку на насіння.
«Щодо структури посівів на наступний рік, то будемо ухвалювати рішення, виходячи з макроекономічної ситуації. Якщо проблему з блокуванням портів урешті владнають, тоді структура ярих посівів буде такою, як і раніше: кукурудза, соя, соняшник. В іншому разі на 2023 рік оберемо стратегію виживання, а саме: вирощуватимемо нішеві культури – гірчицю, гречку, просо, люпин», – зазначив Вадим Новіцький.
До прикладу, цьогорічні експортні ціни на просо – 7-7,5 тис. грн. За словами аграрія, це прийнятна ціна, адже витрати на вирощування незначні, просу достатньо 20-30 кг/га азоту в діючій речовині, не потрібна значна кількість засобів захисту: однієї обробки гербіцидом достатньо, також у сівозміні просо покращує якість ґрунту.
Розширити перелік нішевих культур мають намір і в компанії Biligrain на Хмельниччині. Тут разом із традиційними озимими та ярими культурами вирощують нішеві, як-от, мак, квасолю, розторопшу, що формують додану вартість, порівнюючи з класичними культурами.
«Надалі вбачаємо перспективу в нішевих культурах, ринкова вартість яких вища за традиційні зернові», – зауважив комерційний директор компанії Володимир Мозгов.
У компанії, зокрема, планують вирощувати кольорову пшеницю та голозерний ячмінь.
Читайте також
Олійна промисловість. Світові лідери та стратегії в часи великих змін
Чорноморський та Дунайський регіони: ринки олійних культур та олій в умовах трансф...
Погодний фактор – не єдина причина, чому світ рухається до зниження цін на продово...
Сербія. Посуха принесе цього року надзвичайно високих збитків фермерам
На Польщу припадає половина експорту українського соєвого шроту
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом