Усю ріллю на Тернопільщині цього року буде засіяно

Як триває весняно-польова кампанія на Тернопільщині, які виклики цьогорічної весни вже відчули аграрії краю — про це та інше наш кореспондент дізнавався в директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Володимира СТАХІВА.

— Торік на Тернопільщині зібрали понад 2,5 мільйона тонн зернових культур. Це був показник, якого добивалися аграрії останніми роками?

— Рекордний урожай зернових і зернобобових культур Тернопільщина зібрала 2021 року, а це понад 3 мільйони тонн збіжжя. Такого показника область досягла тоді вперше в історії. Торік у засіки краю засипали понад 2,5 мільйона тонн зерна. Це можна назвати стабільною цифрою підсумків збирання врожаю останніми роками. Трохи трансформували структуру посівних площ. Це дуже важливо, бо бачили, що відбувалося з цінами на енергоринку, особливо на природний газ. Багато аграріїв відмовилися від вирощування кукурудзи, бо це сільськогосподарська культура, яку треба сушити, затратити значні кошти ще й на цей процес. Тож узялися вирощувати сою, соняшник, інші культури, щоб швидше їх зібрати на ланах.

— Площі посіву озимини торік восени в області залишилися сталими?

— На урожай 2023 року площі під вирощування озимих культур аграрії краю зменшили на 27 тисяч гектарів. Хіба більше посіяли озимого ріпаку. Тут далася взнаки цінова політика у зв’язку з великою війною та логістикою на зернові культури, тому і змінили сільгоспвиробники свій економічний погляд. Адже нині ціни на матеріально-технічні ресурси для аграріїв, казатимемо, захмарні. Щоправда, є підприємства, які все-таки збільшили посівні площі під озимі зернові, сподіваючись, а то й розуміючи, що буде цього року попит на збіжжя, отже й ціна зросте, і можна реалізувати вирощене. Наші аграрії — славні господарі, бо не залишили торік жодного гектара землі поза обробітком.

— Як перезимувала озимина?

— В області посіяли майже 186 тисяч гектарів озимих зернових. Якщо їх належно доглянути, то вдасться зібрати мільйон тонн пшениці, жита, ячменю. Озимий ріпак росте нині на 76,6 тисячі гектарів, це трохи більше, ніж попереднього року. Озимина перезимувала дуже добре, процес кущення теж досить хороший. Аграрії використали ранкові заморозки й підживили культури.

— Як провадять в області весняно-польові роботи? Які виклики цьогорічної весни вже відчули аграрії області?

— Нині посівна площа становить трохи більший показник, ніж попереднього року. Виклики відчуваємо від погодних умов. Два тижні аграрії активно сіяли ранні зернові, навіть почали цукрові буряки, соняшник, садили картоплю. Але потім настали дощові дні, й тепер доводиться сільгоспвиробникам шукати погожі години. Найбільші ж виклики для аграріїв усієї країни спричинив рашистський напад на українські землі. Чимало працівників агропромислового комплексу області захищають рідну Україну від московитської орди. Щоб уберегти кадри агропідприємств під час весняно-польових робіт, визначили порядок бронювання військовозобов’язаних. А це лише 50 відсотків, і цей процес відбувається повільно. Зрозуміло, що не кожен аграрій може одразу ж освоїти сучасну сільськогосподарську техніку й вийти на сівбу. Тож нині і лани стали маленьким фронтом. Але впевнені, що все здолаємо, а ворога переможемо.

— Чи забезпечені аграрії області достатньою кількістю ґрунтообробної та посівної техніки, паливно-мастильними матеріалами для проведення комплексу весняно-польових робіт?

— Аграрії області, попри великі виклики часу, все-таки готувалися до весняно-польових робіт. Купували завчасу мінеральні добрива, заготовляли паливно-мастильні матеріали. Хоч дехто був змушений внести певні корективи в технологію вирощування нового врожаю, зокрема перейти на дешевші рідкі азотні добрива.

 — Чи забезпечені господарства високоякісним насіннєвим матеріалом?

— Насіння мають у достатній кількості. У нашій області є п’ять насіннєвих заводів.

— Який прогноз цьогорічного посіву культур?

— Усю ріллю, яку має область, цього року буде засіяно. На понад 850 тисячах гектарів мають вирощувати новий урожай. Аграрії вноситимуть зміни хіба у структуру посівних площ. Наголос ставлять на вирощування культур, які зможуть дати більші прибутки. Гадаю, меншу увагу знову приділять кукурудзі й зосередяться більше на посівах сої та цукрового буряку.

— До слова, знаю, що торік на Тернопільщині запрацював ще один цукровий завод. Скільки було перероблено буряків торішнього врожаю? Які плани на вирощування  цукрового буряку цього року в області?

— Із торішнього врожаю в області на цукрових заводах переробили майже мільйон тонн солодких коренеплодів.  Сподіваємося, що цього сезону виробничий гул буде чути теж на чотирьох цукрових заводах. Прогнозуємо, що цієї весни сільськогосподарники краю посіють цукрових буряків на 5 тисяч гектарів більше, ніж торік. Це дуже багато. Хоч ця культура досить затратна у вирощуванні й копанні, прибутки агропідприємствам може дати.

— Ще повернемося до вирощування зернових. Чи збільшуватимуть кількісно цієї весни в області відведення площ під посів ярих культур?

— Площі під ярими зерновими та зернобобовими цього року аграрії зменшують за рахунок посіву передусім кукурудзи. Якщо торік зернову ярину вирощували на 271 тисячі гектарів, то нині запланували для цього 233 тисячі. Це означає, що більше землі відведуть під посіви технічних культур, зокрема сої, соняшнику.

— Як тут не згадати гречку, через яку ледь не щороку зчиняють торговельний і соціальний галас. На Тернопільщині цього року збільшуватимуть площі під її посівами?

— Жартома називаю гречку політичною культурою через здіймання час від часу такого галасу. Прогноз повідомляє про приріст площ в області, на яких вирощуватимуть гречку. Він становитиме майже 3 тисячі гектарів. Знаєте, яка мінімальна норма споживання гречаної крупи для працездатного населення на рік? Понад 2 кілограми. Але ж розуміємо, що гречка — не основний продукт у нашому раціоні. Флагман перероблення гречки на крупу на Тернопіллі — підприємство ЕКОР, яке модернізувало виробництво й випускає високоякісну продукцію.

— Торік область виробила сукупно понад мільйон тонн олійних  культур. Яку увагу приділятимуть їм цього року?

— Є намір на 117 тисячах гектарів посіяти соняшник, уже вирощують озимий ріпак на 76 тисячах гектарів, а ще, безперечно, сіятимуть цю яру культуру. До сої теж є увага. В області переробляють олійні культури, відправляють свою продукцію й за кордон. Нині є інвестор, який хотів би побудувати сучасний завод з виробництва олії, йдеться про пошук місця для цього нового підприємства. Тернопільщині потрібен такий завод.

— Площі під вирощування овочів аграрії розширюватимуть і цього року?

— Овочевою групою та картоплею здебільшого в області займаються на присадибних ділянках. Але є й сільськогосподарські підприємства, які професійно вирощують різні овочі та картоплю. Скажімо, в одному з районів є господарство, на полях якого останніми роками ростуть солодкий перець, помідори, що за смаковими якостями не поступаються такій продукції з південних регіонів країни. До того ж це підприємство не лише вирощує овочі, а й займається їх консервуванням.

Картоплярство на Тернопіллі широко розвиваємо. Є виробничі підрозділи, які вирощують картоплю і на насіння, і для виготовлення чипсів. Щодо площ садіння картоплі, вирощування овочів, то цього року вони будуть, по суті, такі самі, як і торік.

— Останніми роками на Тернопіллі активно взялися за розвиток садівництва і ягідництва й навіть освоєння виноградарства. Не збавляють темпів у воєнний час?

— Тішить, що навіть збільшують площі під садівництво. Торік посадили 208 гектарів плодоягідних культур, серед них 23 гектари вишні, на яку зростає попит. У Кременецькому районі діє господарство, яке професійно займається фундуком — вирощує саджанці цього горіха. Чимало посаджено смородини, малини. На Кременеччині стимулюють вирощування полуниці. Є сільськогосподарські підприємства, які не лише вирощують фрукти чи ягоди, а й мають змогу їх якісно зберігати, заморожувати.

Варто зауважити, що держава навіть у воєнний час підтримує нішеві напрями. 2023 року передбачено для малих і середніх підприємств надання мікрогрантів на розвиток теплиць і садіння та облаштування нових садів, ягідників і виноградників. Три господарства з області подали відповідні документи й одержали підтримку.

— Інвестиційні проєкти, які почали втілювати ще до війни, аграрії не зупинили?

— Найважливіше, що в час, коли Україна у вогні, у війні, сільськогосподарські виробники області не зупинили виробничої діяльності, втілення інвестиційних проєктів у різних напрямах, зокрема тваринництві — 14. Якщо ж аграрії реалізують такі проєкти, будуються, то, зрозуміло, водночас працюють й інші галузі вітчизняної економіки.

— Як підтримують тернопільські сільгоспвиробники оборонців рідної землі?

— Аграрії області активно та значимо підтримують наших славних захисників — і коштами, і технікою, і продукцією. Скажімо, доброчинний фонд «Благословенне Тернопілля» завдяки сільгоспвиробникам підготував і передав воїнам 254 тисячі продовольчих наборів. Обласна військова адміністрація за сприяння держави та волонтерів відправила ще понад 320 тисяч таких наборів.

— Останнє десятиріччя в області активно пропагували, підтримували кооперативний рух. Цікаво, чи за час війни є стимул для створення кооперативів?

— Кооперативний рух на Тернопіллі під час повномасштабного вторгнення в Україну, певна річ, зменшив трохи оберти. Передусім у створенні нових сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів — торік з’явився лише один. Але за кількістю СОКів, які діють, ми в країні другі. Примітно, що це і молочні, і ягідницькі, і ті, що займаються вирощуванням лікарських рослин, виготовленням крафтової продукції. Усі кооперативи, засновані до війни, працюють. І це дуже тішить, бо злісному ворогові нас не здолати на жодному із фронтів.

Позначки:посівна, Тернопільська область