Казахстан знижує експорт пшениці на тлі зниження цін

У лютому 2023 року Казахстан експортував 578,5 тис. тонн пшениці (це на 60 тис. тонн менше, ніж у лютому 2022).

Основним покупцем зерна став Узбекистан – 314 тис. тонн. Слідом йдуть Афганістан (83,6 тис. тонн), Таджикистан (72,6 тис. тонн), Туркменістан (46,2 тис. тонн), Азербайджан (38 тис. тонн).

Найбільше зниження інтересу до казахстанської пшениці продемонстрував Іран, який у лютому 2023 купив всього 6,6 тис. тонн, тоді як рік тому, у лютому 2022 – 101,8 тис. тонн (мінус 95,2 тис. тонн).

Зниження обсягів експорту було відзначено і в січні 2023 – 557,4 тис. тонн проти 583,4 тис. тонн у січні 2022 (мінус 26 тис. тонн). Причина – у логістичних проблемах. Експортери скаржаться, що терміни доставки вантажів у рази перевищують нормативні на тлі завантаженості магістралей транзитними поїздами, а також брак локомотивів у національного перевізника «КТЖ ДП».

Окрім зниження обсягу відвантажень, падає й експортна ціна на казахстанську пшеницю. На даний момент покупці із Середньої Азії пропонують за тонну зерна $260 (проти $315 восени минулого року). Тиск на ціни чинить реекспорт до Середньої Азії легалізованого в Казахстані «сірого» російського зерна.

Сьогодні, 3 березня, Союз зернопереробників Казахстану подав до Комітету держдоходів та НВП «Атамекен» свої пропозиції щодо боротьби з контрабандним ввезенням до країни російської пшениці. У числі 10 пропозицій – встановлення автомобільних ваг на всіх прикордонних контрольно-пропускних пунктах, а також інтегрування російської системи ФДІС Зерно (федеральна державна інформаційна система простежуваності зерна та продуктів його переробки) з казахстанською супровідною накладною на товари (СНТ).

Позначки:ціни, Казахстан, експорт, зерно